1 січня. Цей день в історії
45 до н. е. – вступив у дію Юліанський календар.
89 – Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
1622 – Папської канцелярією було прийнято рішення вважати початком року 1 січня (раніше рік починався 25 березня).
1700 – указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.
1788 – заснована у 1785 році Джоном Уолтером англійська газета “The Daily Universal Register” після 940 випусків перейменована у “The Times”.
1801 – астроном із Палермо Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Церера.
1801 – після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації “Товариство об’єднаних ірландців”, був скасований ірландський парламент.
1863 – У США Авраамом Лінкольном був виданий маніфест про звільнення рабів.
1880 – видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої Світової Війни.
1887 – Королева Великобританії Вікторія була проголошена імператрицею Індії.
1909 – у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 – видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.
1919 – утворена Білоруська РСР.
1928 – почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1935 – у Туреччині введені обов’язкові прізвища (раніше громадяни могли їх мати або не мати) і скасовані феодальні титули
1940 – азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1944 – у ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова – “Союз нерушимий”. “нтернаціонал” залишився партійним гімном Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
1949 – у прокат вийшов фільм Олександра Довженка “Мічурін”. Творці фільму були удостоєні Сталінської премії
1950 – згідно американського плану “Троян”, в цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність
1959 – перемога Кубинської революції.
1961 – у Радянському Союзі проведена грошова реформа. Обмін випущених грошових знаків на старі здійснювався у співвідношенні 1:10.
1968 – на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми “Час” (“Время”).
1969 – вийшов перший випуск мультфільму “Ну, постривай!”.
1982 – у Стокгольмі свій останній концерт дала група ABBA
1983 – Arpanet змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного Інтернету.
1992 – Республіка Ірак визнала незалежність України.
1993 – Чехословаччина розділилася на Чехію і Словаччину.
1995 – розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1995 – Австрія, Фінляндія та Швеція приєдналися до Європейського Союзу
1999 – введено безготівкове Євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 – мільйони людей в усьому світі з небувалим розмахом відзначили настання нового століття і тисячоліття – на рік раніше їх реального приходу.
2000 – Туркменія перейшла з кирилиці на латинський алфавіт.
2000 – у Білорусії проведена деномінація валюти
2001 – безготівкове Євро введено в Греції.
2002 – поява готівкового Євро.
2007 – у Словенії введено в обіг Євро.
2008 – на Кіпрі та Мальті введено в обіг Євро.
2009 – головування в ЄС на півроку перейшло від Франції до Чехії.
2009 – у Словаччині введено в обіг Євро.
2011 – Естонія першою з країн колишнього СРСР ввела в грошовий обіг євро
01 січня народилися:
1484 – Ульріх Цвінглі, швейцарський реформатор церкви, християнський гуманіст і філософ, засновник цвінгліанства
1449 – Лоренцо де Медічі, правитель Флоренції і покровитель художників
1701 – Василь Григорович-Барський, український письменник, учений, мандрівник
1752 – Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор – на замовлення трьох членів Континентального конгресу – майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса, дядька її покійного чоловіка.
1823 – Шандор Петефі (Александр Петрович), національний поет Угорщини (серб за походженням), революційний демократ, один із керівників революції 1848-1849 рр.
1842 – Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург.
1863 – П’єр де Кубертен, французький спортивний і громадський діяч, барон, засновник сучасного олімпійського руху
1886 – Рекс Стаут, американський письменник, автор детективних романів, творець циклу романів про Ніро Вульфа.
1895 – Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР.
1896 – Василь Касіян, український художник, графік, визначний ілюстратор творів Шевченка
1907 – Леонід Ілліч Брежнєв, Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР.
1909 – Бандера Степан, український політик, голова проводу ОУН в 1940-1959 роках.
1912 – Хоменко Василь, український графік.
1912 – Кім (Гарольд) Філбі, англійський аристократ, один із керівників британської розвідки, подвійний агент, таємний комуніст, генерал радянської розвідки
1919 – Джером Селінджер, американський письменник
1926 – Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.
1946 – Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами.
1947 – Микола Миколайович Мірошниченко, український поет, перекладач.
1982 – Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі – Кубка “Мастерз”. У 2006 році – третя ракетка світу.