1 січня. Цей день в історії

45 до н. е. — вступив у дію Юліанський календар.

89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.

1622 — Папської канцелярією було прийнято рішення вважати початком року 1 січня (раніше рік починався 25 березня).

1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.

1788 — заснована у 1785 році Джоном Уолтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times”.

1801 — астроном із Палермо Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Церера.

1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об’єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.

1863 — У США Авраамом Лінкольном був виданий маніфест про звільнення рабів.

1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої Світової Війни.

1887 — Королева Великобританії Вікторія була проголошена імператрицею Індії.

1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.

1919 — видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.

1919 — утворена Білоруська РСР.

1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.

1935 — у Туреччині введені обов’язкові прізвища (раніше громадяни могли їх мати або не мати) і скасовані феодальні титули

1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.

1944 — у ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова — «Союз нерушимий». «нтернаціонал» залишився партійним гімном Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).

1949 — у прокат вийшов фільм Олександра Довженка «Мічурін». Творці фільму були удостоєні Сталінської премії

1950 — згідно американського плану «Троян», в цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність

1959 — перемога Кубинської революції.

1961 — у Радянському Союзі проведена грошова реформа. Обмін випущених грошових знаків на старі здійснювався у співвідношенні 1:10.

1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время”).

1969 — вийшов перший випуск мультфільму «Ну, постривай!».

1982 — у Стокгольмі свій останній концерт дала група ABBA

1983 — Arpanet змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного Інтернету.

1992 — Республіка Ірак визнала незалежність України.

1993 — Чехословаччина розділилася на Чехію і Словаччину.

1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.

1995 — Австрія, Фінляндія та Швеція приєдналися до Європейського Союзу

1999 — введено безготівкове Євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).

2000 — мільйони людей в усьому світі з небувалим розмахом відзначили настання нового століття і тисячоліття — на рік раніше їх реального приходу.

2000 — Туркменія перейшла з кирилиці на латинський алфавіт.

2000 — у Білорусії проведена деномінація валюти

2001 — безготівкове Євро введено в Греції.

2002 — поява готівкового Євро.

2007 — у Словенії введено в обіг Євро.

2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг Євро.

2009 — головування в ЄС на півроку перейшло від Франції до Чехії.

2009 — у Словаччині введено в обіг Євро.

2011 — Естонія першою з країн колишнього СРСР ввела в грошовий обіг євро

01 січня народилися:

1484 — Ульріх Цвінглі, швейцарський реформатор церкви, християнський гуманіст і філософ, засновник цвінгліанства

1449 — Лоренцо де Медічі, правитель Флоренції і покровитель художників

1701 — Василь Григорович-Барський, український письменник, учений, мандрівник

1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса, дядька її покійного чоловіка.

1823 — Шандор Петефі (Александр Петрович), національний поет Угорщини (серб за походженням), революційний демократ, один із керівників революції 1848-1849 рр.

1842 — Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург.

1863 — П’єр де Кубертен, французький спортивний і громадський діяч, барон, засновник сучасного олімпійського руху

1886 – Рекс Стаут, американський письменник, автор детективних романів, творець циклу романів про Ніро Вульфа.

1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР.

1896 — Василь Касіян, український художник, графік, визначний ілюстратор творів Шевченка

1907 — Леонід Ілліч Брежнєв, Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР.

1909 — Бандера Степан, український політик, голова проводу ОУН в 1940-1959 роках.

1912 — Хоменко Василь, український графік.

1912 — Кім (Гарольд) Філбі, англійський аристократ, один із керівників британської розвідки, подвійний агент, таємний комуніст, генерал радянської розвідки

1919 — Джером Селінджер, американський письменник

1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.

1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами.

1947 — Микола Миколайович Мірошниченко, український поет, перекладач.

1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.