23 серпня. Цей день в історії

1305 — ідеолог і активний учасник боротьби за незалежність Шотландії Вільям Уоллес був страчений в Лондоні (на підставі фактів з його життя було знято відомий фільм «Хоробре серце» з Мелом Гібсоном в головній ролі).

1382 — вперше була застосована артилерія в Росії, трапилося це під час оборони Москви від татарського набігу хана Тохтамиша.

1552 — російський цар Іван Грозний зі своїми військами обложив Казань.

1793 — революційний уряд Франції оголосив загальну військову повинність, для захисту республіки.

1799 — в Санкт-Петербурзі заборонено носити бакенбарди.

1866 — Австрія та Пруссія уклали Празький мир: в результаті австрійці відмовилися від планів щодо об’єднання німецьких держав під своїм началом.

1913 — у Копенгагені відкрито пам’ятник Русалоньці — героїні казки Г.-Х. Андерсена.

1921 — розпочалася битва при Сакарьї між грецькими та турецькими військами (була частиною війни за незалежність Туреччини).

1939 — СРСР та нацистська Німеччина уклали Договір про ненапад (увійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа).

1942 — початок героїчної оборони Сталінграду (багато істориків виділяють цю битву як переломну у всій Другій світовій війні).

1948 — в Амстердамі (Нідерланди) створено Всесвітню Раду церков — міжнародна організація, що об’єднує близько 400 мільйонів християн з усього світу.

1962 — відбувся перший прямий телеміст Європа-США.

1975 — відкриття Харківського метрополітену.

1989 — у 50-ту річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях».

2005 — відкрили станцію Київського метрополітену «Бориспільська».

2007 — відкрили електродепо «Харківське» Київського метрополітену.

2009 — у Макіївкці Донецької області на шахті ім. Кірова в результаті вибуху метано-повітряної суміші загинули восьмеро гірників.

23 серпня народилися:

1741 — Жан Франсуа де Лаперуз, французький мореплавець, військовий моряк.

1754 — Людовік XVI, король Франції у 1774-1793 рр. (засуджений і гільйотинований).

1887 — Фрідріх Цандер, радянський вчений і винахідник німецького походження, один із піонерів ракетної техніки.

1908 — французький прозаїк і драматург Артюр Адамов (доля його трагічна: довгий час пив, потім брав наркотики і врешті-решт пішов з життя, прийнявши смертельну дозу барбітуратів).

1910 — Джузеппе Меацца, італійський футболіст, нападник. Дворазовий чемпіон світу (1934, 1938), найкращий футболіст Італії всіх часів (референдум 1983 р.)

1912 — радянський зброяр Олексій Судаев (сконструював пістолет-кулемет ППС-43, багатьма дослідниками розглядається як краще автоматична зброя Другої світової війни).

1917 — радянський і російський вчений у галузі загальної механіки та прикладної математики Микита Миколайович Моїсеєв.

1924 — Людмила Семикіна, українська художниця і майстер декоративного мистецтва, лауреатка Шевченківської премії 1997 р.

1931 — американський мікробіолог Хамілтон Сміт (лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині 1978 за «відкриття рестрикційних ферментів та їх використання для вирішення проблем молекулярної генетики»).

1932 — радянський і український художник-мультиплікатор Давид Черкаський.

1933 — американський хімік Роберт Керл («за відкриття фулеренів» отримав Нобелівську премію).

1953 — литовський політик Артурас Паулаускас (довгий час очолював Сейм Литовської Республіки, за переконаннями соціал-ліберали).

1965 — Валерій Ніколаєв, російський актор («День народження буржуя»).

1965 — Роджер Евері, американський сценарист, продюсер і кінорежисер. Лауреат премії «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій до фільму «Кримінальне чтиво».

1968 — британський музикант і автор пісень Рінго Старр залишив культову групу «The Beatles».

1978 — знаменитий баскетболіст клубу «Лос Анджелес Лейкерс» Кобі Брайант (відомий своєю надрезультативною грою).