3 квітня. Цей день в історії
1043 – Едуарда Сповідника короновано на Англійський престол.
1502 – розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки.
1559 – підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494-1559 років.
1836 – прийнято рішення про будівництво першої в Росії пасажирської залізниці – від Санкт-Петербурга до Павловська через Царське Село (Царськосільської залізниці).
1879 – Софію проголошено столицею Болгарії.
1885 – німецкий винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням.
1896 – у Мілані засновано “Ла Газзетта делло Спорт” — найавторитетніше спортивне видання Європи.
1910 – вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці
1917 – Ленін з соратниками прибув зі Швейцарії до Петрограду
1918 – Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандуючим військ Антанти на західному фронті
1919 – Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником
1922 – Сталіна обрано генеральним секретарем ЦК РКП(б)
1932 – радянський хірург Юрій Вороний у Харкові провів першу у світі операцію з пересадки нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка).
1933 – літак уперше перелетів через Еверест.
1945 – японські камікадзе вивели з ладу американський авіаносець “Уейк-Айленд”
1948 – президент США Гаррі Трумен затвердив “план Маршалла”, згідно з яким 17 європейським країнам, котрі погодилися брати участь у проекті, протягом чотирьох років буде надано 13,15 млрд. доларів (5% валового національного продукту США). СРСР від участі у проекті відмовився
1955 – у Парижі з ініціативи журналу “Екіп” представники восьми країн домовилися про заснування Кубка європейських чемпіонів для футбольних команд
1966 – радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником
1968 – прем’єра фільму Стенлі Кубріка “Космічна одіссея: 2001 рік”, який згодом визнають найкращим в історії у жанрі кінофантастики
1973 – Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини “Чуття єдиної родини” – за літературно-художні твори, спрямовані на виховання трудящих у дусі соціалістичного інтернаціоналізму
1975 – американця Боббі Фішера позбавили звання чемпіона світу з шахів у зв’язку з його відмовою відстояти цей титул у зустрічі з претендентом – Анатолієм Карповим. ФІДЕ проголосила чемпіоном світу радянського шахіста
1976 – у Франції відбулася перша церемонія вручення нагород “Сезар” за досягнення у галузі кіно
1979 – Китай офіційно заявив про свій намір не продовжувати “договір про дружбу, союз і надання взаємної допомоги” з СРСР, підписаний 1950 р. Сталіном і Мао Цзедуном
1996 – у Хорватії біля Дубровника розбився американський двомоторний літак Т-34 із 33 особами на борту. Разом із делегацією бізнесменів загинув і Рон Браун – міністр торгівлі США, екс-голова Національного комітету Демократичної партії – перший темношкірий на цих посадах
1999 – збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Белграду
2000 – у Вашингтоні федеральний суддя Томас Джексон звинуватив компанію “Майкрософт” у порушенні антимонопольного законодавства; через різке падіння курсу акцій Білл Гейт збіднів на 12 млрд. доларів
2007 – французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзду: 574,8 км/год
03 квітня народилися:
1151 – Ігор Святославич, князь новгород-сіверський, герой “Слова про Ігорів похід”.
1367 – народився Генріх IV Болінгброк, король Англії в 1399-1413 рр., засновник Ланкастерської династії (молодша гілка Плантагенетів)
1778 – П’єр-Фідель Бретон, французький епідеміолог. У 1825 році зробив першу успішну трахеостомію.
1798 – Чарльз Уілкс, американський дослідник Антарктиди, на честь якого названа там велика Земля Уілкса.
1873 – Ян Янський, чеський лікар, який відкрив (1907) спільно з К. Ландштайнером у людини 4-у групу крові і запропонував класифікацію груп крові.
1908 – Степан Олійник, український радянський поет-сатирик
1918 – Олесь Гончар (справжнє ім’я Олександр Терентійович Гончар), український письменник.
1923 – Светозар Кузьмич Русаков, художник-мультиплікатор, який подарував не одному поколінню глядачів безсмертних Вовка і Зайця («Ну, постривай!”), який поставив «Шайбу, шайбу!», «Пригоди Буратіно» і т. д.
1924 – Марлон Брандо, американський актор. Вісім разів номінувався на приз «Оскар», двічі завоював почесну нагороду.
1930 – Гельмут Коль, федеральний канцлер ФРН у 1982-1990 рр., канцлер об’єднаної Німеччини 1990-1998 рр.
1948 – Володимир Носик, кіноактор («Найчарівніша і найпривабливіша», «Інопланетянка»).
1958 – Алек Болдуін, американський актор. Два його брати також відомі кіноактори, а дружиною була знаменита Кім Бейсінгер.
1961 – Едді (Едвард) Мерфі, американський кіноактор-комік (“Поліцейський із Беверлі Хіллз”, “Дівчата мрії”).
1971 – Анастасія Заворотнюк, російська актриса театру і кіно, телеведуча.
1972 – Дженні Гарт, американська актриса.