3 квітня. Цей день в історії

1043 — Едуарда Сповідника короновано на Англійський престол.

1502 — розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки.

1559 — підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494-1559 років.

1836 — прийнято рішення про будівництво першої в Росії пасажирської залізниці — від Санкт-Петербурга до Павловська через Царське Село (Царськосільської залізниці).

1879 — Софію проголошено столицею Болгарії.

1885 — німецкий винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням.

1896 — у Мілані засновано «Ла Газзетта делло Спорт» — найавторитетніше спортивне видання Європи.

1910 — вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці

1917 — Ленін з соратниками прибув зі Швейцарії до Петрограду

1918 — Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандуючим військ Антанти на західному фронті

1919 — Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником

1922 — Сталіна обрано генеральним секретарем ЦК РКП(б)

1932 — радянський хірург Юрій Вороний у Харкові провів першу у світі операцію з пересадки нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка).

1933 — літак уперше перелетів через Еверест.

1945 — японські камікадзе вивели з ладу американський авіаносець «Уейк-Айленд»

1948 — президент США Гаррі Трумен затвердив «план Маршалла», згідно з яким 17 європейським країнам, котрі погодилися брати участь у проекті, протягом чотирьох років буде надано 13,15 млрд. доларів (5% валового національного продукту США). СРСР від участі у проекті відмовився

1955 — у Парижі з ініціативи журналу «Екіп» представники восьми країн домовилися про заснування Кубка європейських чемпіонів для футбольних команд

1966 — радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником

1968 — прем’єра фільму Стенлі Кубріка «Космічна одіссея: 2001 рік», який згодом визнають найкращим в історії у жанрі кінофантастики

1973 — Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» — за літературно-художні твори, спрямовані на виховання трудящих у дусі соціалістичного інтернаціоналізму

1975 — американця Боббі Фішера позбавили звання чемпіона світу з шахів у зв’язку з його відмовою відстояти цей титул у зустрічі з претендентом — Анатолієм Карповим. ФІДЕ проголосила чемпіоном світу радянського шахіста

1976 — у Франції відбулася перша церемонія вручення нагород «Сезар» за досягнення у галузі кіно

1979 — Китай офіційно заявив про свій намір не продовжувати «договір про дружбу, союз і надання взаємної допомоги» з СРСР, підписаний 1950 р. Сталіном і Мао Цзедуном

1996 — у Хорватії біля Дубровника розбився американський двомоторний літак Т-34 із 33 особами на борту. Разом із делегацією бізнесменів загинув і Рон Браун — міністр торгівлі США, екс-голова Національного комітету Демократичної партії — перший темношкірий на цих посадах

1999 — збройні сили НАТО нанесли перший повітряний удар по столиці Югославії Белграду

2000 — у Вашингтоні федеральний суддя Томас Джексон звинуватив компанію «Майкрософт» у порушенні антимонопольного законодавства; через різке падіння курсу акцій Білл Гейт збіднів на 12 млрд. доларів

2007 — французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзду: 574,8 км/год

03 квітня народилися:

1151 — Ігор Святославич, князь новгород-сіверський, герой «Слова про Ігорів похід».

1367 — народився Генріх IV Болінгброк, король Англії в 1399-1413 рр., засновник Ланкастерської династії (молодша гілка Плантагенетів)

1778 — П’єр-Фідель Бретон, французький епідеміолог. У 1825 році зробив першу успішну трахеостомію.

1798 — Чарльз Уілкс, американський дослідник Антарктиди, на честь якого названа там велика Земля Уілкса.

1873 — Ян Янський, чеський лікар, який відкрив (1907) спільно з К. Ландштайнером у людини 4-у групу крові і запропонував класифікацію груп крові.

1908 — Степан Олійник, український радянський поет-сатирик

1918 — Олесь Гончар (справжнє ім’я Олександр Терентійович Гончар), український письменник.

1923 — Светозар Кузьмич Русаков, художник-мультиплікатор, який подарував не одному поколінню глядачів безсмертних Вовка і Зайця («Ну, постривай!»), який поставив «Шайбу, шайбу!», «Пригоди Буратіно» і т. д.

1924 — Марлон Брандо, американський актор. Вісім разів номінувався на приз «Оскар», двічі завоював почесну нагороду.

1930 — Гельмут Коль, федеральний канцлер ФРН у 1982-1990 рр., канцлер об’єднаної Німеччини 1990-1998 рр.

1948 — Володимир Носик, кіноактор («Найчарівніша і найпривабливіша», «Інопланетянка»).

1958 — Алек Болдуін, американський актор. Два його брати також відомі кіноактори, а дружиною була знаменита Кім Бейсінгер.

1961 — Едді (Едвард) Мерфі, американський кіноактор-комік («Поліцейський із Беверлі Хіллз”, «Дівчата мрії”).

1971 — Анастасія Заворотнюк, російська актриса театру і кіно, телеведуча.

1972 — Дженні Гарт, американська актриса.