5 квітня. Цей день в історії

1340 — арабський флот розбив іспанську ескадру в Гібралтарській протоці.

1398 — німці вибили піратів (віталійських братів) з острова Готланд.

1453 — турецький султан Мехмед II почав облогу Константинополя, який захопив в кінці травня.

1710 — Пилип Орлик у м. Бендери підписав «Статут Війська Запорізького».

1793 — французький вчений Жан Поль Марат став президентом Клубу Якобінців.

1814 — після вступу військ союзників — Росії, Пруссії, Австрії і Великобританії — до Парижа французький імператор Наполеон I відрікся від престолу. Союзники зберегли за ним титул імператора, віддали йому у володіння острів Ельба

1818 — біля Сантьяго (Чилі) південноамериканські війська Хосе Марті розбили іспанську армію.

1818 — в Парижі барон Карл де Дрез продемонстрував перший двоколісний засіб пересування (прообраз сучасного велосипеда)

1843 — Гонконг оголошений володінням Британії.

1895 — Оскар Уайльд (автор «Доріана Грея»), програв у суді справу за обвинуваченням у наклепі маркіза Куїнсберрі, який звинуватив письменника у гомосексуалізмізмі з його сином. Будучи у розквіті своїх творчих сил і слави, Оскар Уайльд був засуджений до двох років тяжких робіт.

1896 — в Афінах почалися перші сучасні Олімпійські ігри.

1910 — у Франції було заборонено поцілунки на залізниці — з огляду на те, що через тривалі цілування затримувалося відправлення поїздів.

1913 — Нільс Бор завершив статтю «Про будову атомів і молекул», що дала початок квантової теорії

1925 — Лазар Каганович обраний першим секретарем ЦК КП(б)У

1945 — початок грузинського повстання на острові Тексел.

1961 — Президент США Джон Кеннеді санкціонував початок військової операції проти Куби

1989 — Уряд Польщі дозволив діяльність профспілкового об’єднання «Солідарність»

1992 — В ході Боснійської війни розпочалась Облога Сараєво — найдовша облога у сучасній історії та одна з наймаштабніших облог міста у світовій історії загалом.

2000 — англієць Пол Ханн встановив світовий рекорд гучності відрижки — 118,1 децибел.

05 квітня народилися:

1588 — видатний англійський філософ – Томас Гоббс.

1622 — Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик.

1682 — Катерина I, російська імператриця

1723 — відомий англійський економіст – Адам Сміт.

1732 — Жан-Оноре Фрагонар, французький художник

1784 — Луї (Людвіг) Шпор, німецький композитор, скрипаль-віртуоз, диригент і педагог, який першим застосував диригентську паличку.

1820 — Фелікс Надар, французький фотограф, друг імпресіоністів, карикатурист. Засновник фотожурналізму, першим у світі провів аерофотозйомку.

1827 — Джозеф Лістер, англійський хірург, увів у медичну практику антисептики

1882 — В’ячеслав Липинський, український історик і публіцист. За походженням він був поляк який свідомо став українським патріотом. Учасник війни за незалежність України в 1917-1921 роках. Був одним із засновників ОУН, після розколу в 1940 році належав до мельниківців.

1889 — Микола Тюленєв, агромеліоратор, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Академії наук України.

1894 — Лоуренс Белл, американський авіаконструктор, який створив перший у світі надзвуковий літак.

1894 — Дмитро Чижевський, учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, славіст, дослідник укр. і слов. літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов’янської духовості.

1900 — Спенсер Трейсі, американський актор, першим отримав двох «Оскарів» підряд за кращу роль.

1908 — видатний австрійський диригент – Герберт фон Караян.

1976 — Фернандо Морьєнтес (ісп. Fernando Morientes), іспанський футболіст, триразовий переможець Ліги Чемпіонів у складі мадридського «Реала».

1978-го — Франціска ван Альмсік, німецька плавчиня. Дворазова чемпіонка світу, 18-разова чемпіонка Європи, багаторазова призерка і рекордсменка Європи та світу; володарка чотирьох срібних і шести бронзових олімпійських нагород (переважно у плаванні вільним стилем).