8 липня. Цей день в історії

52 до н. е. — прийнята дата заснування Парижа.

1497 — Васко да Гама почав першу мандрівку європейських мореплавців до Індії.

1573 — Булонський едиктом встановлений кінець 4-річній війні французьких католиків і гугенотів.

1618 — за «околдованіе» французької королеви була страчена камеристка Марії Медичі.

1659 — Битва під Конотопом.

1663 — англійський король оголосив Хартію Род-Айленд, яка залишалася конституцією острова аж до 1842 року.

1686 — австрійські війська звільнили Буду від турецького панування, що тривало з 1541 року.

1709 — Полтавська битва.

1777 — Вермонт став 1-м штатом, який скасував рабство.

1796 — державний департамент США видав перший паспорт громадянина США.

1889 — вийшов перший номер газети «The Wall Street Journal».

1892 — аргентинський інспектор поліції Едуардо Альварес у Ла-Платі вперше в історії криміналістики розкрив убивство за дослідженням відбитків пальців.

1901 — у Франції введено обмеження швидкості руху автомобілів у містах — 10 км / год.

1907 — у Нью-Йорку пройшло перше уявлення самого знаменитого американського вар’єте першої половини XX століття «Ziegfeld Follies», організованого імпресаріо Флоренція Зігфельдом.

1915 — указ про мобілізацію на примусові роботи 400 тис. жителів Туркестану і степових областей. Масове повстання казахських племен було жорстоко придушене.

1918 — в Києві створено Державний Сенат України.

1920 — англійська колонія Східна Африка перейменована в Кенії.

1944 — в Радянському Союзі введено звання «Матір-героїня» і податок на бездітність.

1958 — зробив перший політ перший післявоєнний німецький вертоліт — тримісний Боргварт «Колібрі I», побудований Генріхом Фокке.

1969 — В’єтнамська війна: почато виведення американських військ з Південного В’єтнаму, що завершився через три з половиною роки.

1972 — президент США Ніксон оголосив про те, що СРСР протягом 3 років закупить американське зерно на суму 750 мільйонів доларів.

1974 — ЦК КПРС затвердив проект будівництва Байкало-Амурської магістралі (БАМу).

1981 — у московському театрі «Ленком» відбулася прем’єра мюзиклу «Юнона і Авось».

1982 — невдалий замах на президента Іраку Саддама Хусейна в шиїтському селищі Ед-Дуджейль (за 65 км від Багдада).

1990 — чемпіоном світу з футболу втретє стала збірна Німеччини, перемігши у фінальному матчі в Римі команду Аргентини — 1:0.

2007 — швейцарський тенісист Роже Федерер уп’яте поспіль виграв Уїмблдонський турнір, повторивши рекордне досягнення шведа Бйорна Борга.

2008 — Чеська Республіка стала 18-м членом Європейського космічного агентства.

08 липня народилися:

1621 — Жан Де Лафонтен, французький поет-байкар.

1766 — Домінік Жан Ларрі, французький хірург, учасник походів Наполеона.

1831 — Джон Пембертон, американський фармацевт, винахідник «Кока-коли» (спочатку він вважав цей напій лікувальною мікстурою).

1838 — Фердинанд фон Цеппелін, німецький конструктор дирижаблів, граф.

1839 — Джон Рокфеллер, американський промисловець, заснував нафтову компанію «Стандард ойл».

1891 — Володимир Володін (справжнє прізвище Іванов), актор театру і кіно («Волга-Волга», «Цирк», «Кубанські козаки»).

1892 — Микола Полікарпов, російський і радянський авіаконструктор, глава ОКБ-51 (ОКБ Сухого), творець «По-2».

1893 — Фріц Перлз, засновник гештальттерапії.

1900 — Юрій Смолич, український письменник («Мир хатам, війна палацам», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Вони не пройшли»).

1908 — Володимир Білокуров, актор («Мертві душі», «Воскресіння», «Смугастий рейс», «Невловимі месники»).

1938 — Лесь Танюк, український режисер, політик, глава товариства «Меморіал», депутат Верховної Ради.

1938 — Андрій Мягков, актор («Іронія долі, або з легким паром», «Службовий роман», «Гараж»).

1950 — Костянтин Райкін, актор театру і кіно, художній керівник театру «Сатирикон».

1952 — Карен Шахназаров Георгійович, російський кінорежисер, сценарист і продюсер («Ми з джазу», «Американська донька», «День повного місяця»).

1963 — Дмитро Пєвцов, актор театру і кіно («Аліса і букініст», «Бандитський Петербург», «Біси», «На тебе сподіваюся»).

1974 — Жанна Фріске, співачка, актриса.

1974 — Діана Арбеніна (до заміжжя Кулаченко), співачка, музикант, лідер групи «Нічні снайпери».