Феодосій Федченко: визначив найточніший час
Наукова спільнота нещодавно відзначила 112-й день народження українського метролога, відомого фізика- експериментатора і винахідника Феодосія Федченка. Саме він створив найточніший маятниковий годинник – так званий астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
ПОЧАТКОВІ «СПРОБИ»
Феодосій Михайлович Федченко народився 16 квітня 1911 року у бідній селянській родині, що мешкала у селі Боровиця Чигиринського повіту Київської губернії (сьогодні – Черкаська область). Це старовинне село неабияк відзначилося в історії України: тут точилися запеклі бої між козаками та поляками з підписанням між ними угод; неодноразово спалахували повстання проти влади. У мирні часи Боровиця процвітала завдяки розташуванню на жвавому торговому шляху.
Проте через шість років після народження хлопчика, у 1917-му, Російська імперія «наказала довго жити»: родина Федченків опинилася у вирі революцій та громадянських воєн. Радянська влада встановилася в селі лише у 1922 році. До цього яких «правителів» там тільки не було: село входило навіть до Холодноярської республіки – короткочасного державного утворення на землях УНР у Чигиринському повіті.
Бурхливі роки не завадили Феодосію закінчити семирічну школу і разом з односельцями вирушити до Кривого Рогу. Там він вступив до сільськогосподарського технікуму (за іншими даними – до рабфаку), а після нього, у 1930 році, – на фізико-математичний факультет Криворізького педагогічного інституту. Під час навчання працював у майстернях вишу, де виготовлялись частини приладдя для шахт і залізниці, тому, крім педагогічних знань, добре оволодів професіями токаря, електро- і газозварника, шліфувальника, складальника надточних приладів.
Після закінчення вишу в 1934 році повернувся у рідні місця і до 1940-го викладав фізику та математику у середній школі сусіднього села Медведівка. Аби більш доступно пояснювати допитливим дітям закони природи, Федченко почав створювати різні прилади. Згодом до цієї роботи залучив і учнів: організував широкопрофільну майстерню, де вони разом допомагали місцевому колгоспу ремонтувати техніку і лагодити годинники для односельчан. За деякими джерелами, тоді ж Феодосій Михайлович сконструював свій перший годинник, поєднавши його механізм зі шкільним дзвінком, який сповіщав усіх про початок уроку чи перерву.
«ЗАВЕРШИВ» ГЮЙГЕНСА
У 1940 році учням довелося попрощатися з улюбленим учителем – його призвали на службу до Червоної Армії, яка проходила на Львівщині. Дивізія Федченка одна з перших узяла на себе удари гітлерівців. 21 вересня 1941 року він потрапив у полон, але місяць поспіль йому вдалося втекти, дістатися до рідної Боровиці і сховатись у батька.
Після звільнення рідної землі Феодосій Федченко знову пішов на фронт: потрапив до Шостої танкової армії, з якою пройшов Румунію, Угорщину, Австрію, і завершив Велику Вітчизняну війну в Празі. Не знати, чи бачив він знамениті Празькі куранти, проте відомо, що остаточно війна для талановитого механіка не закінчилася. Його армія стала на той час гвардійською і була передислокована в Монгольську народну республіку, вступила в бої з японцями і, врешті-решт, розгромила армію Квантуна.
У травні 1946 року Федченка після демобілізації направили на роботу до Харківського державного інституту заходів та вимірювальних приладів на посаду наукового співробітника електрофізичної лабораторії. Після декількох підвищень по службі він був переведений інженером до лабораторії часу. Слід зазначити, що за два місяці до прибуття винахідника до Харкова в американському Фултоні Уїнстон Черчилль виголосив своєю промовою «Сухожилля світу» початок «холодної» війни.
Незважаючи на те, що старі домовленості між СРСР і Великобританією продовжували діяти, перед радянською владою постало питання про уникнення залежності деяких сфер від колишніх союзників. Однією з них була метрологія – наука про виміри. На той час у Пулківській обсерваторії використовували астрономічний годинник британця Вільяма Шорта, винайдений у 1921 році і придбаний за золото.
У 30-х роках створенням радянського аналога займалася низка талановитих метрологів, серед яких виділявся механік Іван Кванберг, який працював в обсерваторії ще за часів Менделєєва. За їхніми кресленнями було випущено вісім аналогів годинника Шорта. Подальші дослідження перервала війна. Коли Феодосій Федченко почав працювати в лабораторії часу, однією з наукових тем була – «Пошук можливості збільшення точності ходу годинника з вільним маятником на кшталт «Шорт». Цією проблемою він і зайнявся, звертаючи увагу на праці відомих учених, які описували тонкощі коливання маятників, зокрема, їхніх підвісів.
Під час роботи сконструював трипружинний підвіс і виконав завдання, яке полягало у тому, щоб у разі зміни амплітуди коливання маятника його період залишався незмінним (ізохронним). Так український винахідник розв’язав задачу, якою займався відомий учений Християн Гюйгенс, і одержав за цей винахід своє перше офіційно зареєстроване авторське свідоцтво. Пізніше було засвідчено його авторство на винайдення електромеханічного годинника.
ВИНАХОДИ І ВІДЗНАКИ
У 1953 році Феодосія Михайловича запросили на роботу до новоствореного Всесоюзного науково-дослідного інституту фізико-технічних і радіотехнічних вимірів (ВНДІФТРВ), розташованому у підмосковному поселенні Менделєєве, де він продовжив роботу над удосконаленням маятникових зберігачів часу.
У 1959 році вчений одержав авторське свідоцтво про реєстрацію нового типу маятникового астрономічного годинника. Невдовзі побачили світ його такі винаходи – годинники АГФ-1, АГФ-2, а у 1962 році вперше в офіційних документах з’явилася назва новітнього винаходу, найточнішого у світі – АГФ-3. У посвідченні про реєстрацію № 32 770 цю роботу відзначено як «Дослідження роздільного впливу на хід годинника АГФ-3 ізохронувального підвісу та імпульсного механізму».
Окрім досконалого маятникового зберігача часу, Федченко створив також покажчик часу – вторинний годинник нового типу із симетричним анкерним приводом (авторське свідоцтво № 3583 від 1970 року). Їх використовували в обсерваторіях, на телебаченні та ще багато де. Вони відрізнялися надійністю та забезпечували рівномірність спрацьовування електромагнітного механізму і пристрою переміщення стрілок на годиннику. Інакше кажучи, – точно показували час.
До речі, саме екземпляр, зроблений у 1970 році, і зберігається у Грінвічі. Навіть після появи кварцового та атомного астрономічних годинників, годинник Федченка не втратив своєї актуальності. Навпаки, його можна використовувати для гравітаційних вимірювань. Загалом Феодосій Михайлович отримав 24 авторські свідоцтва на винаходи. Патенти на них придбали Велика Британія, Швейцарія, ФРН, США, Японія, що славиться своїми годинниковими майстрами. Його годинники експонувалися на багатьох всесоюзних і всесвітніх виставках.
За заслуги в галузі розробки і створення нових конструкцій приладів часу Феодосій Федченко був нагороджений: золотою медаллю ВДНГ (1962, 1965); нагрудним знаком «За заслуги у галузі стандартизації» (1966, 1971); орденом «Знак Пошани» (1967); срібною медаллю ВДНГ (1976). Видатний винахідник, учений пішов із життя 14 жовтня 1989 року в Менделєєвому, залишивши по собі світове визнання.
ПОВОЄННІ НАГОРОДИ
Як учасник Другої світової війни Феодосій Федченко отримав урядові нагороди: «За взяття Будапешта», «За звільнення Відня», «За звільнення Праги», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією».
ПОЛІНА ДМИТРІЄВА
(ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ)
