Ірина Зубкова: «Як зробити ікони, придумала сама»

Ірина Зубкова — вчитель трудового навчання П’ятихатської середньої школи №1. Колеги, учні та  друзі знають її як креативну й цікаву людину. Педагог володіє багатьма мистецькими техніками — створює картини з соломи, малює на березовій корі, займається квілінгом тощо. А одну з технік навіть винайшла сама.

Знайти ­необхідне

— Ірино Борисівно, Ви робите унікальні ікони з бісеру. Що це за техніка?

— Насправді, такої техніки немає, я її придумала сама. Можна назвати це художнім наклеюванням бісеру.

— Чи складний процес виготовлення?

— Я беру звичайний церковний календар, вирізаю образ, відступивши від нього певну відстань.  Приклеюю зоб­раження до деревини — в мене це зрізи стовбура. І починаю прикрашати — наклеювати бісеринки. Використовую не лише бісер, а й навіть присипку для манікюру, стрази, ланцюжки, ґудзики, загалом дуже різноманітний декор. А потім зверху лакую. Зріз деревини теж роблю сама. Для того щоб розпочати роботу з ним — потрібно щоб минув певний час, адже дереву треба відлежатися. Потім ці кругляки слід  відшліфувати і полакувати. Лише після цього можна з ними працювати. Зазвичай зі всього  нарізаного дерева  придатне для використання лише 20 %. Часто зрізи тріскаються.

— Скільки часу йде на один виріб?

— По-різному. Я вже десять років цим займаюся. Зробила лише десяток робіт. Адже не можу присвятити їм весь вільний час, бо маю інші захоплення. Коли з’являється натхнення — тоді й беруся за роботу. Інколи потрібен час, щоб підшукати необхідне оздоблення. Не завжди знаходжу те, що підходить.  А великого розміру ікони потребують більше уваги. Маленькі образи роблю швидше. Якось на ярмарку, де збирали допомогу воїнам АТО, зробила кілька таких магнітиків із зображенням святих. Їх швидко розкупили.

— А взагалі Ви продаєте свої роботи?

— Ні, я ними не хизуюся і не продаю. Кілька ікон подарувала, ще одну зробила на замовлення для виставки в райдержадміністрації.

— А ті, що маєте, ­освячені?

— Ні, тільки планую це зробити. Розмовляла зі священиком з цього приводу. Він не заперечував.

Люблю солому

— А Ви вишиваєте бісером?

— Ні, це захоплення моїх доньок. Я люблю створювати картини з соломи. Це для мене — найулюбленіший матеріал. Дуже подобається з ним працювати. Хоч взагалі — справа ця складна, і не кожен охочий до неї. Солому треба підготувати. Розрізати стовбур, кожну розмотати як паперовий лист. Пропрасувати і лише тоді вирізати із неї заготовки — необхідні узори чи фігури.

— Сюжети для картин самі придумуєте?

— Так, тільки справа в тому, що заздалегідь спланувати картину важко. Адже не знаєш, як себе «поведе» матеріал, що з нього можна буде вирізати. В школі біля мого кабінету на стіні висять мої картини з соломи. Інколи глянеш і думаєш:  невже це я зробила?! (Посміхається).

— Чого навчаєте своїх учнів?

— Учитель трудового навчання повинен вчити певного ремесла і хлопців, і дівчат. Вони можуть обирати те, що найбільше їм подобається.  В мене є учень, який виготовляє із бісеру всілякі фігурки, іграшки, а інший дуже гарно вишиває. Є дівчата, які не хочуть вишивати, але з радістю беруть до рук лобзик.  Колись у рамках екологічного проекту ми робили з дівчатками сукні із вторинної сировини. Використовували для цього і пластикові пляшки, і плівку від касет, диски, обгортки від цукерок. Зробили потім і дефіле.

— Яку техніку Ви хотіли б опанувати?

— Мене дуже зацікавила нитяна графіка. Я зрідка зустрічаю вироби у такому стилі. Спробували з дітьми. Спочатку здається, що це дуже складно, проте потім стає цікаво, і виходять дуже гарні картини.

— Діти люблять уроки­ праці?

— На жаль, дуже часто даний предмет сприймається нинішнім поколінням не як можливість чогось навчитись, а як перепочити після складних уроків. Доводиться заохочувати їх та підтримувати дисципліну. Я намагаюся показувати їм усе на власному прикладі. Так, до душі моїм учням припало малювання на склі пластиліном. Ми створювали ікони. Навіть ті, хто не дуже добре малює, був уражений отриманим результатом. Тож моє завдання — навчити дітей робити щось своїми руками.

Людмила Копиленко

Добавить комментарий