На Дніпропетровщині садівник вирощує рекордні персики (Фото)

Весняне тепло розбудило землю від зимового сну. На Дніпропетровщині власники дачних ділянок, господарники зі стажем активно взялися за садові та землеобробні інструменти. А тим, хто уперше боротиметься за майбутній урожай на своїй садовій ділянці, радимо скористатися лікнепом від знаного на Криворіжжі садівника, власника найбільшої в Європі культури «персик»  Олександра Дядюри.

У його саду добре прижилися і щедро родять понад дві з половиною сотні сортів персика з усіх континентів планети. 35 років Олександр Миколайович експериментує з цією культурою, розвіяв міф про ризики щодо вирощування її у нашій кліматичній зоні. Написав власний методичний посібник по догляду за персиком. Минулого року садівник зібрав із деяких дерев рекордний урожай: плоди важили від 500 до 700 грамів!

Кореспондент «Вістей» навідався до унікального саду над річкою Саксагань, що у Саксаганському районі Кривого Рогу, і поспілкувався з його господарем.

– Олександре Миколайовичу, які прогнози можна робити на старті садівницького сезону, чого очікувати садівникам після м’якої зими і відносно ранньої цьогорічної весни?

– Цьогорічна зима була хорошою. Спостерігаємо добре сформовану бруньку. Попереду ще
півтора місяці весни. Їх треба пережити. Для таких кісточкових культур, як абрикоса, персик, кизил, солодкий мигдаль даний час відіграє дуже важливу роль.  Головне – щоб у цей період не вдарили морози.

– Ваш сад білосніжно сяє. Не тільки стовбури, але й крони до половини побілені. Для чого це зроб­лено?

– Це захист від так званих «весняних вікон». Удень досить тепло, а вночі ще може бути мороз. Коли штамб і скелетні гілки не побілені, вдень вони нагріваються, притягуючи сонячні промені. Раптовий нічний мороз може порвати камбій. Таке явище зветься морозебойнею. А вдень охололе за ніч гілля крон може отримати сонячні опіки. Людина у спеку вдягає білу сорочку, а не темну. Отже, дерево ми захищаємо своєрідною сорочкою – вапняною побілкою. Я зазвичай використовую вапно із західних областей України: Івано-­Франківщини, Тернопільщини. Воно як масло, дуже якісне. На відро води беру півтора – два кілограми вапна. Його треба загасити і процідити. Розмішую з окремо розведеними 200 грамами мідного купоросу. Таким чином знищуються різні жучки, черв’ячки.

– Яких основних правил слід дотримуватися під час посадки молодих дерев? Чи має значення, коли та які саме породи треба висаджувати насамперед?

– Зараз можна садити практично всі, і чим швидше – тим краще. Вразливіші до зміни температури – кісточкові. При плюсовій – саджайте сміливо. Важливо, щоб під час посадки коріння не висихало. Можна замотати його вологою рядниною, а до моменту посадки потримати у затіненому місці. Зокрема, як це роб­лю я. Виймаю саджанець із прикопки, на добу занурюю коріння у воду. Тоді краще проявляється корінь, доб­ре видно, чи він не зламаний. Здоровий і свіжий корінь – білого кольору. Коричневий – не годиться. Кінчики коріння на
2 см треба обрізати. Під час посадки я обновлюю кореневу систему з допомогою розчину бовтанки: суміш глини з перегноєм і гетероауксином. Уже готові ями слід обробити від личинок травневого хруща та капустянки, щоб вони не гризли коріння.

– Щоб посадити дерево, обов’язково треба виконати просту процедуру – викопати яму. Яких параметрів вона має бути?

– Розмір ями залежить у тому числі й від ґрунту під вашим садом. Якщо це чорнозем товщиною пластом близько 1,5 штика лопати, то бажано, щоб яма мала розміри метр на метр і глибину 80 сантиметрів. Чому саме такі габарити? Насамперед тому, що саджанцям для нормального розвитку і росту потрібні запаси певних поживних речовин. Людина, щоб повноцінно харчуватися, зберігає у своєму холодильнику не лише кефір чи овочі. Таким сховищем поживи, як для людини холодильник, для саджанця є яма, яку необхідно перед посадкою заправити сумішшю з перегною, землі та попелу.  Між родючою сумішшю і кореневищами саджанця зробіть прокладку з чорнозему. Кладемо кореневище саджанця на прокладку, акуратно засипаємо землею, притоптуємо її від країв ями. Саджанець рясно поливаємо. Якщо земля суха, можна вилити близько 4 відер води. Коли вода всмокчеться, мульчуємо пристовбурові кола. Як мульчу можна використати солому або тирсу. Під час осінньої посадки я мульчував 20-санти­метровим шаром соломи, щоб не промерзла часом коренева система. Ще бажано, щоб навколо штамба на відстані 5 сантиметрів на землі не було кірки, розпушити землю треба. Там «працюють» черв’ячки, відбувається природна аерація, що забезпечує доступ повітря до кореня.

Верх штамбу треба зрізати, аби він не був високий. Коли почнеться вегетація, з’являться бруньки, обрізуванням сформуйте скелетні гілки.

На інших дорослих деревах зараз можна проводити обрізування, щоб сформувати крону і не дати дереву активно іти в ріст. Тепер обрізують кісточкові культури А зерняткові – яблуні, груші – можна пізніше обрізати, а у кого великий сад, то можна починати й нині.

Обрізку кісточкових – абрикоси, персика, нектарина – особисто я роблю дещо пізніше: по бутону чи по цвіту. Тому що квіточка – це майбутній плід. Тож тоді краще буде видно, яке навантаження залишати на гілках дерева. Дехто не розуміє, чому під час буйноцвіту саду я обрізую таку красу. Багаторічний досвід диктує мені, як правильно діяти.

– Дякую Вам за корисні, особливо для новачків у цій справі, поради. Бажаю сприятливої погоди і гарного врожаю.

– Дякую. Початківцям у садівництві успішних результатів і великого бажання цим займатися. Усі читачі, які потребують консультації по догляду за садом, можуть звертатися: і пораду дам, і якісний саджанець допоможу обрати.

Степан Калинюк,

головне фото: pixabay