На Дніпропетровщині відзначили 50-річчя віднайдення Золотої пекторалі

На Дніпропетровщині, півстоліття тому, 21 червня 1971 року, з кургану Товста Могила біля Орджонікідзе (нині Покров) було піднято унікальний шедевр стародавнього ювелірного мистецтва – Золота пектораль. Ця історична подія почала новий відлік у дослідженнях Скіфії, який ототожнюють з ім’ям видатного археолога, науковця й поета, Почесного громадянина Покрова – Бориса Мозолевського.

Ім’я Бориса Миколайовича Мозолевського, чиє слово торкалося серця, а наукова праця здійснила революцію в археології – живе серед мешканців області. Сотні спогадів зберігають пам’ять про дивовижну особистість – Бориса Мозолевського, чиї визначальні життєві віхи пройшли у гірницькому кра. Тож кожного червня Покров згадує того, хто відчув поклик загадкової Герри – симфонію золотої пекторалі.

50-річчя річчя віднайдення символу України для Покрова пройшло з іще однією непересічною подією, презентацією фільму «Легенди скіфського степу». Мешканці міста стали першими його глядачами.

За основу було взято історичне підгрунтя, наукові дослідження Скіфії. Фільм першим презентують у Покрові не випадково, бо саме тут було знайдено Пектораль. Перегляд картини завершився обміном думками з освітянами, істориками, працівниками культури, серед яких були і викладачі Нікополя.

Фільм передали Покрову для використання у роботі. Про видатного Бориса Мозолевського, його спадщину, говорили не лише під час перегляду.

Гості відвідали парк, який носить його ім’я, поклали квіти до пам’ятного знаку, побували у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.Занудька, де ознайомилися з постійнодіючою експозицією. В ній зібрані експонати з археологічних експедицій Бориса Мозолевського, що тривали на території нашого міста, Нікопольщини, спогади та свідчення очевидців.

“Ваше місто вразило затишком, воно доглянуте, мов улюблене дитя. Ви маєте перевагу перед великими містами, бо саме тут зберігаються традиції, які потім поширюємо, говорячи про свою ідентичність, – зазначала Юлія Песчанська, директорка Дніпропетровського національного історичного музею ім.Яворницького, – тішить ентузіазм музейних працівників, які закохані у свою справу. Приємно, що ми принесли їм подарунок свою роботу – фільм. Сподіваємся, наша співпраця не закінчиться, таких подарунків від науковців буде більше, кожен проект, пов’язаний зі скіфами, будемо намагатись презентувати разом з покровчанами. Вам пощастило жити на цій землі, є що показати міжнародному, внутрішньонаціональному туристу. Це історія, яку варто розвивати у туристичній галузі”.

Покров зберігає цю історію, про що говорила начальник відділу культури Покровської міської ради Тетяна Сударєва. У ці червневі дні Бориса Мозолевського згадували на вечорі-зустрічі у клубі Перевізьких Хуторів. Старожили Іван Лісовий та Леонід Чепінський, що особисто знали археолога, розповідали про нього, як про людину, віддану своїй справі та своїй землі.

Тематичні заходи пройшли в усіх закладах культури, клубних осередках старостинського округу, а в Будинку культури Шолохового створювали копії пекторалі на творчому майстер-класі. Цикл музейних екскурсій привернув увагу як містян, так і гостей Покрова.

Скіфія, яку відкрив світові й нашому регіону Борис Мозолевський, цікавить, спонукає до вивчення, а його літературна спадщина, за словами бібліотекарів, є одними з топових видань. Бо кожне його слово продовжує лунати пророцтвом, його поезії про те, що хвилює і коли ми згадуємо про Бориса Миколайовича Мозолевського, ми цитуємо його рядки: «Душу спалити треба, як хочеш когось зігріть.»