На Дніпропетровщині відзначили 50-річчя віднайдення Золотої пекторалі

На Дніпропетровщині, півстоліття тому, 21 червня 1971 року, з кургану Товста Могила біля Орджонікідзе (нині Покров) було піднято унікальний шедевр стародавнього ювелірного мистецтва – Золота пектораль. Ця історична подія почала новий відлік у дослідженнях Скіфії, який ототожнюють з ім’ям видатного археолога, науковця й поета, Почесного громадянина Покрова – Бориса Мозолевського.

Ім’я Бориса Миколайовича Мозолевського, чиє слово торкалося серця, а наукова праця здійснила революцію в археології – живе серед мешканців області. Сотні спогадів зберігають пам’ять про дивовижну особистість – Бориса Мозолевського, чиї визначальні життєві віхи пройшли у гірницькому кра. Тож кожного червня Покров згадує того, хто відчув поклик загадкової Герри — симфонію золотої пекторалі.

курган Товста Могила_Покров

50-річчя річчя віднайдення символу України для Покрова пройшло з іще однією непересічною подією, презентацією фільму «Легенди скіфського степу». Мешканці міста стали першими його глядачами.

За основу було взято історичне підгрунтя, наукові дослідження Скіфії. Фільм першим презентують у Покрові не випадково, бо саме тут було знайдено Пектораль. Перегляд картини завершився обміном думками з освітянами, істориками, працівниками культури, серед яких були і викладачі Нікополя.

Фільм передали Покрову для використання у роботі. Про видатного Бориса Мозолевського, його спадщину, говорили не лише під час перегляду.

парк Бориса Мозолевського_Покров

Гості відвідали парк, який носить його ім’я, поклали квіти до пам’ятного знаку, побували у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.Занудька, де ознайомилися з постійнодіючою експозицією. В ній зібрані експонати з археологічних експедицій Бориса Мозолевського, що тривали на території нашого міста, Нікопольщини, спогади та свідчення очевидців.

парк Бориса Мозолевського_Покров

«Ваше місто вразило затишком, воно доглянуте, мов улюблене дитя. Ви маєте перевагу перед великими містами, бо саме тут зберігаються традиції, які потім поширюємо, говорячи про свою ідентичність, — зазначала Юлія Песчанська, директорка Дніпропетровського національного історичного музею ім.Яворницького, — тішить ентузіазм музейних працівників, які закохані у свою справу. Приємно, що ми принесли їм подарунок свою роботу – фільм. Сподіваємся, наша співпраця не закінчиться, таких подарунків від науковців буде більше, кожен проект, пов’язаний зі скіфами, будемо намагатись презентувати разом з покровчанами. Вам пощастило жити на цій землі, є що показати міжнародному, внутрішньонаціональному туристу. Це історія, яку варто розвивати у туристичній галузі».

Покров зберігає цю історію, про що говорила начальник відділу культури Покровської міської ради Тетяна Сударєва. У ці червневі дні Бориса Мозолевського згадували на вечорі-зустрічі у клубі Перевізьких Хуторів. Старожили Іван Лісовий та Леонід Чепінський, що особисто знали археолога, розповідали про нього, як про людину, віддану своїй справі та своїй землі.

Тематичні заходи пройшли в усіх закладах культури, клубних осередках старостинського округу, а в Будинку культури Шолохового створювали копії пекторалі на творчому майстер-класі. Цикл музейних екскурсій привернув увагу як містян, так і гостей Покрова.

Скіфія, яку відкрив світові й нашому регіону Борис Мозолевський, цікавить, спонукає до вивчення, а його літературна спадщина, за словами бібліотекарів, є одними з топових видань. Бо кожне його слово продовжує лунати пророцтвом, його поезії про те, що хвилює і коли ми згадуємо про Бориса Миколайовича Мозолевського, ми цитуємо його рядки: «Душу спалити треба, як хочеш когось зігріть.»