На Дніпропетровщині живуть особливі птахи (Фото)

На Придніпров’ї зустрічається 5 видів сов – вухата сова, сплюшка, сіра сова, болотна сова і хатній сич. Найбільш поширений для Дніпропетровщини вид – вухата сова. Розповідає портал «Дніпро Культура».

Ці птахи – дуже дивні та унікальні створіння. Вони зустрічаються майже на всій території регіону, причому живе вухата сова в наших краях цілий рік, не відлітаючи у теплі краї на зиму. Природним середовищем її проживання є місцевість з густою рослинністю поблизу луків, а також відкриті ліси та рідкі чагарники. Велике скупчення цих пернатих хижаків можна знайти в лісосмузі, прилеглій до річок і рівнин. Улюбленим місцем є невеликі гаї, луки та зарості біля водно-болотних угідь. Вухату сову досить часто можна побачити в парках і скверах нашого міста. Ці нічні птахи давно знайшли прихисток у місті над Дніпром. Вухаті сови не будують гнізд, віддаючи перевагу житлу, що його залишили господарі – ворони, сороки або білки, тому часто і місцевість обирають відповідно до наявності на ній таких «хатинок». Хижачки лише трохи змінюють «інтер’єр» гнізда. Сьогодні пернаті птахи порозліталися по регіону, чи не по всіх ще не освоєних людьми місцевостях.

Попри великий розмір (середній за розмірами птах, довжина тіла сови сягає 31–37 см), помітити її не так просто. У світлий час доби сови сидять на гілках дерев або в гніздах, і завдяки маскувальному забарвленню їх можна не помітити навіть поблизу.

Сови мають добре розвинені зір і слух. Ці птахи можуть чути, як людина згинає пальці навіть не торкаючись долоні й один одного, тобто сови чують, як рухаються сухожилля й скорочуються м’язи. До того ж, совиному зору позаздрять не тільки птахи: ці пернаті можуть бачити майже в цілковитій темряві. Особливість їхнього слуху – сприймання низькочастотних звуків – є важливою перевагою у нічному полюванні на гризунів. Нічні мисливці різними способами вистежують здобич. Тому не диво, що можуть виявити гризуна чи почути його слабенький писк на відстані десятків метрів. Вухата сова літає повільно і низько, прислухаючись до найменшого шурхоту і писку рухливих гризунів. М’яка оторочка задньої частини крила та пухнасте пір’я сови приглушують власні шуми, тому політ птаха майже нечутний. Вона вслухається в «апетитні» звуки нічного лісу, всівшись на зручній гілці чи стовпчику. Треба пам’ятати, що вухаті сови дуже полохливі, при найменшій небезпеці прагнуть сховатися в безпечному місці та від страху заплющують очі. Ні в якому разі не можна використовувати джерела світла для спостереження за совами – світло ліхтаря засліпить птахів.

Сова вухата – типова мешканка Дніпропетровщини, проте побачити її посеред великого міста практично неможливо. Але декому щастить. Наприклад, дітлахи житлового масиву «Лівобережний-3» біля свого дитячого садочка серед гілок звичайного дерева впродовж дня спостерігали майже за двома десятками пернатих. Це було справжнє диво для поціновувачів казки про Гаррі Поттера.

Пташина зимівля

Зимівля цього птаха – особливий етап його життя. Певної загадковості надає той факт, що вухаті сови в період гніздування не схильні до близького сусідства. Але саме в зимову пору скупчуються у зграї та ще й, здебільшого, у населених пунктах і так зимують. Спостерігати за совами краще взимку, коли крони дерев звільняються від листя, що дозволяє краще розгледіти птаха.

Початок 1990-х рр. відзначився помітним поширенням вухатих сов на зимівлі в населених пунктах Дніпропетровської області. У нас в області відомо не менше 30 місць скупчень сов. Практично в кожному районі не менше 3–4 таких осередків. Вони численними зграями стали збиратися взимку на денний відпочинок у незаселених садибах з кількома дорослими деревами. Для сидіння вдень сови використовують винятково дерева листяних і хвойних порід. Так, узимку 1992–93 рр. у с. Кудашівці Криничанського району трапилося скупчення з близько 60 вухатих сов. Спостерігаючи за птахами, можна було побачити, що зимівля відбувається у своєрідному злагодженому ритмі. Пристосувавшись до відповідного оточення вони поводяться досить толерантно та спокійно.

Цікаві речі можна помітити, якщо спостерігати за вухатими совами на місцях їхнього денного відпочинку. Популярна серед пересічних громадян думка, що сови вдень міцно сплять, хибна. Птахи чудово бачать і чують все, що відбувається навколо них. Удень вони можуть займатися різними своїми справами, які не встигли завершити у сутінках. Природньо, що з настанням сутінок вухаті сови стають значно активнішими. Перед тим, як злетіти, птахи розминають крила, перелітають на іншу гілку, з якої їм буде легше злетіти. Деякі сови на короткий час перелітають на сусіднє дерево або будівлю. Посидівши там кілька хвилин, вони почергово з певним інтервалом вирушають на нічне полювання.

За наявності «улюблених» дерев – яблунь, верб, тополь, ялин – головним критерієм для зимівлі птахів є відсутність уваги з боку людини. Так, починаючи із зими 1996–97 рр. і до зими 1999–2000 рр. включно, сови зимували на вербах біля школи та дитячого садка. Але «надмірна увага» до них дітлахів і прокладання газової магістралі змусили сов змінити ці місця на інші. З усіх місць зимівлі лише одне відзначається багаторічною постійністю. В одному місці одразу поєдналося декілька сприятливих умов для перебування вухатої сови: наявність плодових дерев і одна висока ялина, а господиня садиби з особливим толерантним ставленням до пернатих сусідів. Приклад багаторічної зимівлі сов є тим випадком, коли відбувається максимальне порозуміння між птахами та людьми. Коли з боку людей сови не відчувають агресії, нападів, нарікань, поганих думок, то й поводяться спокійно і систематично прилітають зимувати.

Хоча птахи великі й здається, що їм нічого не загрожує, проте загрозливими чинниками для вухатої сови є винищення людиною мишоподібних гризунів, які складають основу її кормової бази, винищення сов так званими «мисливцями» та жорстокими людьми, суцільна вирубка лісів, старих садів і лісопаркових зон. Для збереження виду необхідна заборона полювання, охорона лісів і старих насаджень дерев, збереження деяких популяцій птахів, а також відмова від пестицидів задля винищення гризунів. Треба завжди пам’ятати, що сова вухата перебуває під захистом Бернської конвенції та Конвенції CITES.

Оксана Шевченко