Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Кому без РРО не обійтися. Статтею 3 Закону про РРО передбачено, що застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють.

  • розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
  • операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн грн.

Слідкуйте за нами в Telegram та Viber !

Платники єдиного податку першої — третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Зазначена норма не залежить від обсягу доходу.

ХТО МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ БЕЗ РРО

Враховуючи норми Закону про РРО, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції, не пов’язані з реалізацією товарів або послуг і прийманням готівкових коштів для їх подальшого переказу, не зобов’язані застосовувати РРО.

Існують також інші ситуації, коли суб’єкт господарювання може обійтися без застосування РРО, але йому потрібно використовувати РК і КОРО. Так, постановою № 1336, розробленою на виконання ст. 10 Закону про РРО, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, згідно з яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, граничний розмір становить 200 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) залежно від форми та умов проведення діяльності.

Розглянемо зазначене детальніше в табл. 1.

Таблиця 1

Вид діяльності,

за якого дозволяється використовувати РК і КОРО без застосування РРО

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим
Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок Не встановлюється
Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень 200 тис. грн
Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) 200 тис. грн
Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва 75 тис. грн
Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ 200 тис. грн
Роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл 200 тис. грн
Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села 75 тис. грн
Продаж товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв’язку і погодженим із Мінекономіки України та ДПА України) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах Не встановлюється
Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів Не встановлюється
Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах, а також продаж у кіосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах 4 Не встановлюється
Надання побутових послуг:

на території села;

вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюється Мінекономіки України та ДПА України, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг);

з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб’єктами підприємницької діяльності з одним або двома працюючими

Не встановлюється
Надання послуг бібліотеками 200 тис. грн
Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями 200 тис. грн
Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом України і погодженим з Мінекономіки України та ДПА України, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів Не встановлюється
Надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів 200 тис. грн
Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу 200 тис. грн
Реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цім білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Держказначейством Не встановлюється
Приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) Не встановлюється
Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка») Не встановлюється
Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника Не встановлюється
Провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських 200 тис. грн
Надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника 200 тис. грн
Організація приймання та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності Не встановлюється
Надання послуг:

з видачі дозволів на вилов риби і полювання;

з газо-, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача

Не встановлюється
Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах Не встановлюється
Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників 200 тис. грн

Статтею 9 Закону про РРО передбачено випадки, коли можна не застосовувати РРО та РК (табл. 2).

Таблиця 2

Випадки незастосування РРО та РК Норма Закону про РРО
Здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку Пункт 1 ст. 9
Виконання банківських операцій, крім:

операцій з крівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати винятково операції з отримання коштів

Пункт 2 ст. 9
Продаж проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів Пункт 4 ст. 9
Продаж товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (надання послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО Пункт бет. 9
Продаж товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (надання послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу Пункт 8 ст. 9
Здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) за готівкові кошти на ринках Пункт 9 ст. 9
Продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену Пункт 10 ст. 9
Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу Пункт11 ст. 9
Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) Пункт 12 ст. 9

 Запитання-відповіді: ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума відшкодованих працівнику витрат, понесених ним за користування послугами таксі під час відрядження?

Згідно зі ст. 121 КЗпП працівники мають Право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовим відрядженням.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Підпунктом 170.9.1 цього пункту передбачено, що не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому в установленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді, зокрема, транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, тощо.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція № 59. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати цю Інструкцію як допоміжний (довідковий) документ.

Отже, у разі якщо юридична особа (роботодавець) не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то сума відшкодованих фізичній особі (працівнику) витрат, понесених таким працівником під час відрядження за кордон або у межах України (за користування послугами таксі), не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови виконання вимог, установлених п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу.                                                                                                                                              

ЯКЩО ДИВІДЕНДИ ВИПЛАЧУЮТЬСЯ «ЄДИННИКОМ»

Яка ставка податку на доходи фізичних осіб застосовується до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 р. суб’єктом господарювання — платником єдиного податку за період 2016 р.?

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу, зокрема, відповідно до пп. 170.5.4 якого доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Згідно з пп. 167.5.1 зазначеного пункту ставку податку встановлено у розмірі 18 % — для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до пп. 167.5.2 цього пункту доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 %.

Крім того, згідно з пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу з 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 %.

Таким чином, з 01.01.2017 р. дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб’єктом господарювання — платником єдиного податку за період 2016 р., оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 %.

СПАДЩИНА ВІД ДІДА

За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується дохід у вигляді вартості спадщини, отриманої членом сім’ї  другого ступеня споріднення (діда) у 2016 р.?

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 цього Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV цього Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу.

Нагадаємо, що до набрання чинності Законом № 1910 вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковувалася спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковувалася за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

При цьому згідно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважалися її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважалися такими, що мають другий ступінь споріднення.

З 25.03.2017 р. набрав чинності Закон № 1910, яким внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування доходу у вигляді вартості успадкованого майна.

Так, згідно з пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1910 передбачено, що цей Закон застосовується до доходів, отриманих платником податків у вигляді спадщини, починаючи з 01.01.2017 р.

Отже, з 01.01.2017 р. дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий зазначеними особами у 2016 р., оподатковується за ставкою 5 %.

Запитання-відповіді: ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

 ІНВАЛІДНІСТЬ НЕ З ПЕРШОГО РОБОЧОГО ДНЯ МІСЯЦЯ

Працівник підприємства разом з лікарняним надав довідку про встановлення групи інвалідності (лікарняний закрито, наприклад 12.06.2017 р., а інвалідність II групи встановлено з 13.06.2017 р.). Чи має право бухгалтер до заробітної плати за червень застосувати ставку ЄСВ 8,41 %? Як правильно нарахувати ЄСВ у такому випадку?

Відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску.

Крім того, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (п. 8 розділу III Інструкції № 449). Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 % визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються, зокрема, до заробітної плати (доходу) працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 %.

Згідно з частиною сьомою розділу III Інструкції № 449 юридична особа — роботодавець здійснює нарахування єдиного внеску у розмірі 8,41 % з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК. Закінчується нарахування в такому розмірі датою припинення інвалідності.

Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування єдиного внеску виходячи з розміру мінімальної заробітної плати не застосовується. При цьому підприємство нараховує єдиний внесок на фактично нарахований дохід: до дати одержання копії довідки МСЕК — у розмірі 22 %; з дати одержання копії цієї довідки — у розмірі 8,41 %.

ВІДПУСКНІ МЕНШЕ НІЖ МІНІМАЛКА

Посадовий оклад працівника, який у червні перебував у відпустці, становить 3 200,00 грн. Чи потрібно донараховувати ЄСВ на суму різниці (мінімальна заробітна плата мінус фактична)?

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць (з 01.01.2017 р. – 3 200,00 грн), за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22 %) застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина п’ята ст. 8 Закону про ЄСВ).

Для працівників, які перебували у щорічних відпустках (на дітей, чорнобильських), у разі якщо фактична база нарахування єдиного внеску менше мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Тобто вимога щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати застосовується.

При цьому якщо працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження заробітної плати, вимога щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати не застосовується, оскільки база нарахування єдиного внеску відсутня.

НАРАХУВАННЯ НА ДЕКРЕТНІ

Працівниця вийшла із відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у червні, відпрацювавши дев’ять днів, і у липні пішла у відпустку по догляду за дитиною. Як нараховувати ЄСВ?

Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв’язку з цим, здійснюється за кожен місяць окремо:

  • визначається середньоденний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;
  • визначається сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;
  • визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений Законом про ЄСВ для зазначеної категорії платників (22, 8,41, 5,3, 5,5 %).

Єдиний внесок за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, сплачується з усієї суми нарахованої допомоги в місяці, у якому здійснювалися нарахування.

При цьому нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ, яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату нарахування.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюється окремо за кожний місяць.

На заробітну плату, нараховану працівниці за дев’ять робочих днів, єдиний внесок нараховується виходячи з вимоги щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць (з 01.01.2017 р. — 3 200,00 грн), за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Більше на нашому каналі в  YouTube, та на сторінках у  Facebook, Instagram!