Таїсія Ковальчук: з рідним словом у серці

У Таїсії Миколаївни Ковальчук любов до українського слова прокинулась іще в далекому дитинстві, коли батько змайстрував перший приймач із навушниками. Згодом, у Сухачівці, звідкіля родом Таїсія Миколаївна, з’явилося провідне мовлення. «Кухонний брехунець» — як називали його селяни — одразу посів почесне місце у батьківській хаті. Школярка Таїсія закохалась у передачі молодіжної редакції. Саме тоді дівчина зрозуміла — хочу працювати на радіо!

Доленосні зустрічі

Навчалась Таїсія Миколаївна в Дніпропетровському державному (нині — національному) університеті, там і зустріла майбутнього чоловіка. Семен Ковальчук уже почав працювати на обласному радіо, писав вірші. Це знайомство було поштовхом для її кар’єри, адже саме майбутній чоловік став для неї справжнім учителем радіомистецтва.

Офіційно кар’єра Таїсії Миколаївни розпочалась на дніпропетровському обласному радіо у 1973 році. Працювала в редакції новин, постійно їздила у відрядження. Цьому динамічному світу вона присвятила 12 років свого життя. А потім стала головним редактором художнього мовлення. Такі програми виходили щотижня. Яке різнобарв’я було: «На полі слова», «Думка-шумка», «Стежка-мережка», «Джерела», «Лис­ти, мелодії, портрети», «Квітка уяви», «Роман та Оксана»,«Пізнати й берегти». Пощастило Таїсії Миколаївні й зі співтворцями: Наталя Нікуліна, Наталія Старюк, Тетяна Дацева.

Сила слова

Святкуючи 70-річний ювілей, Таїсія Миколаївна згадує героїв своїх програм, буремні часи, коли новорічний випуск монтували ввечері 31 грудня. Для багатьох митців вона стала справжнім другом, їхнє спілкування триває й досі, як, наприклад, із народним ансамблем «Криниця» із Підгородного.

Сьогодні, у час інформаційних технологій, Таїсія Ковальчук мріє про те, що радіомовлення знову здобуде творчу силу, бо ж воно здатне зігріти та об’єднати душі людей.

З нагоди ювілею колеги та друзі згадали, як уперше познайомились із Таїсією Миколаївною, та привітали її з днем народження.

Вікторія Сидоренко, директор культурно-мистецьких дитячих програм ТВО радіопрограм філії «Національної суспільної радіокомпанії України» «Дніпровська регіональна дирекція»:

— Дорога Таїсіє Миколаївно! Легкий усміх, сповнений щирості,  проникливий голос, немов навесні бринить струмок, майстерне вміння вести розмову, поважаючи співбесідника, природний жіночий шарм — усе це невеличкі штрихи до Вашого творчого портрета.  Ви належите до числа небагатьох журналістів, на яких хотілося б бути схожою. Пам’ятаю, як Вас зустріла на курсах радіожурналістики в університеті, як ми захоплювалися Вашим красномовством і професійною мудрістю, як готували перше інтерв’ю і слухали зовсім не болючі критичні зауваження. Хіба ж я тоді думала, що разом з Вами  пліч-о-пліч  працюватиму в нашому радіоефірі й  радитися не тільки з фахових питань ? Які «Стежки-мережки» Вами  сходжені, якими б не були крутими Ваші «Береги», вони вчили мене взаєморозуміння, добра, людяності, тактовності. Ви щедро віддавали свій журналістський талант обласному радіо, а обласне радіо Вам — любов слухачів. Вас завжди упізнають, турбують, телефонують і  ласкаво називають «народним» журналістом. Нехай джерельна вода Вашого голосу наповнює й надалі наш радіоефір, а цілюща енергія Вашого слова живить  серця  вдячних слухачів! Найціннішого Вам у житті — здоров’я!

Тетяна Миколаївна Дацева, колега, режисер (зараз на пенсії), подруга:

— Уперше я побачила Таїсію на радіо, коли сама прийшла туди працювати ще зовсім молодою дівчиною. Перше моє враження було дуже позитивне, вразило, що вона та її чоловік Семен Данилович розмовляють чистою гарною українською мовою. Вона —  хоробра жінка, справжній боєць і професіонал. Проте, тісніше спілкуючись, розумієш, що це ніжна, добра і творча натура. Таїсія дуже віддана у дружбі. Ми товаришуємо упродовж багатьох років, і це справді щирі стосунки. Я дуже рада, що вона є у моєму житті. Вітаю Таїсію Миколаївну з ювілеєм, бажаю їй усього світлого та доброго!

Валерій Дрешпак, завідувач кафедри інформаційних технологій  та інформаційних систем ДРІДУ НАДУ при Президентові України:

— Таїсія Миколаївна на радіо працювала над літературно-мистецькими програмами. А їх герої — це особливе середовище. Треба мати неабиякий такт, витримку, знайти потрібні слова у коментарі, щоб герой оповіді не образився, і водночас уміти вести власну лінію розмови, відстоювати свою позицію… На мій погляд, Таїсія Миколаївна так гарно володіє всіма цими якостями, що її добре сприймали і герої її передач, і радіослухачі. А ще наголошу на організаторському таланті Таїсії Миколаївни. Особлива риса нашої ювілярки — допомагати талановитим особистостям, підтримувати їх. Хочу побажати Таїсії Миколаївні добра, здоров’я, гарного настрою та довгих років щасливого життя!

Станіслав Іванович Повод, журналіст, колишній генеральний директор Дніпропетровської державної телерадіокомпанії:

— Нещодавно в Дніпрі відбулась зустріч випускників 1970 року історико-філологічного факультету ДНУ ім.О. Гончара. Її вкотре організувала і провела Таїсія Миколаївна Ковальчук. Для нас, уже сивочолих, вона була і залишається Асею. Тією красивою дівчиною, з розкішною косою і великими світлими очима, вчорашньою школяркою із Сухачівки. У неї відразу і назавжди закохався Семен Ковальчук.  Шляхетність, вихованість і доброта, щирість, людяність передалися Асі від її тата і мами. Саме тут, у Сухачівці, ми, її друзі та однокурсники,  часто зустрічалися. Наш курс виявився напрочуд талановитим та дружнім.  Серед його випускників — немало поетів, журна­лістів, керівників засобів масової інформації, заслужених журналістів та вчителів. Доля Асі, яка спочатку складалася щасливо і безхмарно, після трагічної смерті її чоловіка Семена була нелегкою. Але всупереч усім проблемам, вона здійснила справжній материнський подвиг — виховала і вивела у світ двох чудових дітей — Олесю та Олеся. Усе трудове і творче життя Таїсії Миколаївни пов’язане з обласним радіо. Тут по-справжньому розкрився її журналістський талант, вона створила і вела цикли глибоких і цікавих просвітніх та культорологічних програм,  тут вона здобула визнання громадськості, колег по роботі. А головне — мільйонної аудиторії всієї України.

Від щирого серця свого й усіх наших однокурсників вітаю Таїсію Миколаївну з ювілеєм! Бажаю нашій чудовій Асі довголіття, безмежного щастя і любові, такого ж незгасного завзяття і відданості своїй професії та своєму покликанню!

Фідель Сухоніс, письменник, тележурналіст, редактор журналу «Бористен»:

— Знаю Таїсію Миколаївну Ковальчук не один десяток  літ. Іще з часів  спільної роботи на Дніпропетровському обласному радіо. У цій неспокійній та по-дівочому завзятій жінці приваблювало прагнення завжди  робити свою справу лише на відмінно. Поза очі я її так часто й називав — «відмінниця». А ще імпонувала в ній  українська патріотична настанова. Відмінна дата — 70 років! Пройдена велика частина шляху, а у серці Таїсії Ковальчук живе молодецька завзятість і навіть юнацький запал! Вітаю з ювілеєм і бажаю, щоб ніякі неприємності зі здоров’ям не завадили кожного дня бути щасливою і прекрасною, щоб легка хода засвідчувала всім навколо, що у Таїсії, як і раніше,  молоді сили, запал і радість буття!  Щастя і здоров’я ювілярці, дітям і внукам!

Євген Кремінський, продюсер ТВ/ФМ проектів:

Знайомство з Таїсією Миколаївною відбулося восени 1991 року, якраз у жовтні-листопаді саме на облрадіо. Я був студентом першого курсу філологічного факультету ДНУ, факультативно вивчав журналістику та відвідував літстудію ім Булаєнка, що квартирувала тоді у Лабораторії фольклору у 1 корпусі… Саме звідти, «зверху» поступила вказівка-прохання Володимира Дмитровича Буряка, щоб в якості студента-практиканта прибув до облрадіо на вулицю Івана Сірка, 41 у літературно-драматичну редакцію та допоміг «зняти текст» (тобто переписати на папір, прослуховуючи плівку з гостями передачі, їх бурмотіння, сопіння та деякі мудрі думки). Саме тоді і відбулася ця зустріч. Роботу я виконав занадто ретельно, бо переніс на папір навіть «кахи-кахи» незабутньої Клавдії Павлівни Фролової (під дружний регіт радіопрофі).

Так з гумору і почалося, спершу під патронатом пані Таїсії почали виходити авторські радіоальманахи «Студії ТЕОС», потім спробував не тільки писати та говорити,  але й монтувати програми самої літдрами  а згодом дещо пізніше, по закінченню універа ще 5 років на облрадіо в якості режисера літдрами я пропрацював з цією душевною, розумною, красивою і дуже творчо обдарованою жінкою… Побажати, окрім міцного здоров’я хотів би сімейного затишку, добрих врожаїв у Сухачівці, повіддавати заміж/оженити онуків та розповідати правнукам про літературно-драматичні події нашого славного минулого…

Редакція «Вістей» приєднується до усіх побажань та зичить Таїсії Миколаївні  міцного здоров’я!

Дарина Сухоніс