Військова медикиня з 128-ї бригади під час відпустки рятує покинутих тварин
Тиждень законної відпустки киянка Анастасія провела серед котів, собак і… одного папуги. Увесь останній рік вона працювала «людським лікарем» — рятувала поранених у стабілізаційному пункті 128 бригади «Дике Поле». Але в душі вона так і залишилась лікарем для тварин.
Текст: Дворічного лабрадора Дюка знайшли мешканці Кушугума. Кілька днів доглянутий пес бігав вулицями. Можливо, його власник загинув від російського дрона або КАБів. Анастасія забрала собаку, відвезла на огляд до ветеринарної клініки й залишила на «перетримці», сподіваючись, що господар усе ж знайдеться.
Дюк обожнює свою рятівницю і, схоже, зовсім не проти того, що останнім часом у них стало так багато спільних прогулянок.
«Не знаю, як буду його віддавати. Таку енергійну собаку треба по кілька разів вигулювати, а у нас буває, що з п’ятої ранку везуть то цивільних із пораненнями, то військових із позицій. Потім падаєш без сил, а йому потрібна увага».
Джесіка і Раміна, розкішні німецькі вівчарки, теж із Кушугума. Їхня власниця давно виїхала за кордон, а собак доглядала її мати. Попри поважний вік жінка трималася, але після того, як населений пункт почали тероризувати росіяни, звернулася по допомогу до Анастасії.
Вівчарки — донька і мати, усе життя разом. Нові власники мають забрати їх обох.
«Джесіці 11 років. Їй потрібна була операція, і ми вже зробили її в місцевій ветклініці. Новим власникам я передам їх парою, з усіма документами. Але умова — собак не мають тримати на ланцюгу».
Анастасія готує документи для кожної тварини. Кілька собак, яких вона виходила після поранень, уже поїхали до Канн і навіть до Парижа.
За рік через її імпровізований пункт «перетримки» пройшло близько сімдесяти собак і котів. Щомісяця на їхнє утримання вона витрачає близько 30 тисяч гривень зі своїх бойових. І не шкодує.
Особливо коли бачить, як старі власники, змушені тікати з-під обстрілів, повертаються за домашніми улюбленцями. Радість зустрічі тварин із господарями просто неймовірна.
«Я допомагаю тваринам, а вони допомагають своїми емоціями вже мені після тижнів чергування на стабіку».
Одного разу військовий привіз їй пташеня сови — мовляв, треба врятувати пернатого. Анастасія вигодувала совеня і відпустила.
Інший поранений виявився заводчиком німецьких догів. Поки Анастасія везла його евакмобілем, говорили про собак. Коли війна скінчиться, вона обов’язково звернеться до нього за цуценям дога.
І ще обов’язково залишить когось із врятованих тварин собі. Якщо війна закінчиться завтра — це буде лабрадор Дюк. І кота теж залишить: врятований з-під обстрілів кіт уже встиг до неї прижитися.
Папугу і одну з собак вже забрав син пораненого власника. Хоч тут можна видихнути.
Завтра у Анастасії вже виїзд на бойове чергування, щоб рятувати людей. Під час роботи можна буде згадувати, як вивозила своїх тварин на Хортицю і вигулювала їх із ранку до вечора.
А Київ?.. Додому Анастасія поїде у наступну відпустку. Якщо до того часу вдасться знайти нових господарів для врятованих нею тварин.
Анастасія — лікарка-ветеринарка, яка пішла до 128 бригади «Дике Поле», щоб рятувати людей. Лікарі-побратими та численні навчальні курси допомогли їй швидко опанувати нові знання й навички.
Ви теж можете приєднатися до нашої бригади, яка входить до складу Сухопутних військ — найчисельнішого виду Збройних Сил України. Це той випадок, коли розмір має значення.
Рекрутингова служба бригади: 095 004 91 06.
Підготувала Наталка Назарова,
фото: 128 бригади «Дике Поле»
