Віталій Бризгалов з Кривого Рогу винайшов унікальний транспортний засіб
Нещодавно у Кривому Розі Дніпропетровської області відбувся перший ярмарок екологічного транспорту. Родзинкою заходу став електроавтобус «Murmuresla», створений власноруч командою місцевих розробників. Чи зручний такий транспорт та коли криворіжці зможуть користуватися електромаршрутками, а також про плани налагодити повноцінне виробництво електродвигунів керівник проекту, інженер-конструктор Віталій Бризгалов розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Вістям».
Спустились на землю
– Пане Віталію, як виникла ідея з електромаршруткою?
– Ми робили двигун до електролітака, чекали появи нових графенових акумуляторів чи рішень на основі водню. Час минав, батарей не було. Тому вирішили трохи спуститись на землю і спробувати втілити наші розробки в наземному транспорті. Попрацювати із тим, до чого лежить душа. Маршрутка вийшла сама собою. Першим вибором була звичайна Газель. Але ми не змогли знайти недорогого донора, і тут друзі-ентузіасти подарували списаного мікроавтобуса.
– Скільки часу це потребувало?
– На сам мікроавтобус – приблизно 5 місяців. 3 місяці – на ремонт поламаної машини, 2 – на інтеграцію наших розробок. Двигун, блок акумуляторів, допоміжні електронні системи. Навіть пічку довелось переробити на електро.
– Яка була основна мета винаходу?
– Здешевлення екологічного та економічного транспорту. Не секрет, що електротранспорт нині дуже дорогий. Тому основна мета – зробити його доступнішим і масовим.
успішний конкурент
– Розкажіть про ваш винахід – «інвекторний двигун».
– Двигун вентильний реактивний. Інша назва – вентильно-індукторний. Він – не мій винахід, ми лише маємо свою модифікацію і своє бачення цього двигуна. Сам принцип роботи згадується ще у патентах Миколи Тесли у 1883 та 1900 роках. Перші робочі зразки датуються 1923-м. Але на той час не було потрібних елементів для управління такими моторами, а перехід на змінний струм і поява звичайного асинхронного двигуна витіснила інші типи електричних машин аж до нашого часу. Наразі цей тип двигуна може успішно конкурувати з іншими типами сучасних електричних машин. Але він значно технологічніший та дешевший.
– Як довго ваша команда працювала над ними? Що вас надихало?
– Над самим двигуном працювали два роки і продовжуємо й надалі. На черзі – все досконаліші рішення, орієнтовані на компактний та менш гучний автотранспорт. Надихає створення чогось нового, потрібного, цікавого. Це – творчість, хобі, важко описати. Тобі подобається – ти робиш. Є проблема? Круто, вирішуємо.
– Скільки ви вклали в даний проект?
– Сам мікроавтобус, як я уже казав, дістався нам у подарунок. Ремонт проводили власними силами, та майже всі потрібні запчастини виготовляли самі. Навіть гумові ущільнювачі та сальники доводилось відливати самостійно, бо неможливо було придбати. Тож, думаю, ми вклались десь у 20 тисяч доларів, що для прототипу досить непогано. Приблизний аналог подібного електроавтобуса коштує 120-150 тис. євро.
Будувати «з нуля»
– Ви зустрічалися із міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, яке Ваше враження від спілкування?
– З міністром ми познайомилися у результаті його ініціативи, що Україні потрібне власне виробництво доступних електрокарів. Міністерство готове підтримати такі ініціативи. Підготовлені та внесені до ВР два законопроекти, спрямовані на зменшення податкового навантаження для виробників електротранспорту. Створюються умови для розбудови інфраструктури. Загалом є дуже непогане відчуття, що така увага до інновацій дасть поштовх для залучення інвестицій, відкриття виробництв, створення робочих місць.
– В одному з інтерв’ю Ви розповіли, що готуєтеся до автопробігу, аби показати свій «Murmuresla».
– Так. Плануємо тимчасово встановити більший акумулятор та проїхати містами і заводами. Основна мета – показати, що це можливо, що в Україні «з нуля» можна будувати електротранспорт.
– До речі, розкажіть, як виникла ця чудернацька назва електромаршрутки?
– Моя компанія називається «Мурмурейшн технолоджі». Мурмурейшн від латинського «мурмуратио» – шум, рокіт, муркотіння. Тобто дослівно «жжужжащіє» або «мурчащіє» технології, а Тесла – вже майже прозивне до електромобілів, а також двигун має ДНК Миколи Тесли. Та все простіше – друзі запропонували назву – «Мурмуресла», вона й прижилася.
Головне – віра
– У чому переваги електротрансу?
– У багатьох чинниках. Найвагоміше – економічність. 100 кілометрів пробігу коштує 15-20 гривень. У рази зменшуються витрати на обслуговування. Екологічність – немає викидів диму. Із розвитком та зростанням частки енергії з вітро – та сонячних станцій, екологічність зростає ще більше.
– Чи є вже певні домовленості з заводами-розробниками?
– Наразі маємо шалену цікавість від потенційних замовників та ведемо перемовини з багатьма виробниками. До процесу залучено чимало ентузіастів з усієї України. І щодня коло розширюється.
– Які ваші подальші плани?
– Будувати комплектуючі та транспорт в Україні. Залучати інвестиції, зводити сучасні заводи, створювати робочі місця. Мріємо, що з’являться виробники сучасних літієвих чи ще новіших акумуляторів в Україні. Бачимо реально великий потенціал повернути машинобудування та підняти його рівень до світового.
Ми багато працюємо над цим. І завжди відкриті для нових людей та ідей. Україна матиме власний доступний електромобіль.
Володимир Думанський,
фото з архіву Віталія Бризгалова