Як у Дніпрі презентували «Голого короля»

Відомий український фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк цими днями представив у Дніпрі свій новий музичний альбом із нетривіальною назвою — «Голий король». Соліст розповів журналіс­там, як і коли створювався альбом, а також поділився важливими моментами із життя гурту.

Про політичний підтекст

— Андрію, розкажіть про Ваші враження від туру, можливо, трапились якісь цікаві історії?

— Це як подорож у нікуди. Я не знаю, із чим порівняти рок-тур, можливо, з відпусткою, де в тебе є дедлайни  і треба щось обов’язково робити, або з «дальнобоєм», де мусиш грати концерти. Я не можу пригадати якусь кумедну ситуацію, бо кожен новий день — це й є нова історія.

— Чому така назва альбома — «Голий король»?

— Король — це, швидше, образ людини, якій раптом здалося, що вона вища за інших: за природу, оточуючих.  І, безумовно, в цьому є політичний підтекст. Адже українці не повинні когось коронувати, сподіваючись, що таким чином вирішаться всі проблеми. Тому й виходить, що король завжди голий.

— Скільки працювали над альбомом?

— Приблизно півроку. Все відбувалось у Києві на студії «Бобіна».

Про «музичну проституцію»

— Що Вас може засмутити в музичному плані?

— Мене дуже засмучує «музична проституція», але більше — політична. На жаль, на україн­ській сцені немає гучних імен. У країні  загалом немає своїх Висоцьких і Окуджав.

— Як Вам вдається поєднувати роботу, музику, родину і відпочинок?

— Обирайте професію, де ви відпочиватимете, незважаючи на втому. Тоді все інше з’явиться як бонус.

— Чи допомагаєте молодим  талановитим колективам?

— Якщо до мене звертаються із проханням поділитися досвідом — залюбки це роблю, але тільки з тими людьми, в яких вірю та в кого є потенціал. Також продюсував дві команди — «Pianoбой» і «O.Torvald».

Про темну сторону

—  Яким Ви бачите подальший розвиток гурту?

— Швидше за все, збільшиться його склад. Мені потрібні ще музиканти, вокалісти та вокалістки. Можливо, зробив би сайт-проект. Або ж поекспериментував зі стилістичною манерою виконання.

— Що треба зробити, щоб потрапити до Вашої команди?

— Нічого. Потрібно любити свою справу, бо рано чи пізно — ви прийдете до результату.

— Що для Вас є найціннішим у музиці?

— Як можна відокремити цінніше у тому, що для тебе — найцінніше? Можливо, легкість, політ, повне відчуження від побуту. Концерти дають можливість бачити людей з піднесеного боку, адже зазвичай глядачі залишають удома свою темну сторону. Це втілює віру в те, що все буде добре. Взагалі, я вважаю, що музика лікує.

Аліна Маякова