Як війна впливає на психічне здоров’я українців

Незапланована міграція, втрата домівок, грошей, стабільної роботи, а надто – близьких людей: рік повномасштабної війни певною мірою відобразився на всіх без винятку українцях. Постійні повітряні тривоги та втрата відчуття контролю над власним життям приносять стрес та тривожність. І попри те, що більшість громадян уже змогли адаптуватись до нових умов, це, хоч подекуди і непомітно, але все ж згубно впливає на психіку.

За даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я, через війну чверті українців загрожують розлади психіки. Як повномасштабна війна вплинула на психічне здоров’я наших громадян та куди звертатись, коли потрібна допомога – у матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА ПСИХІКУ: НЕПОМІТНИЙ, АЛЕ РУЙНІВНИЙ

Депресія, тривож­ний розлад та посттравматичний стресовий синдром – такі психічні розлади, на думку експертів ВООЗ, загрожують українцям унаслідок війни. Загалом, симп­томи таких захворювань, передбачають медики, можуть проявитись у понад 8 мільйонів людей. Однак не всі випадки психічних порушень можуть бути зафіксовані, адже більшість українців – усе ще уникають візиту до профільного фахівця.

За даними українського аудиту ресурсів послуг у сфері психічного здоров’я, проведеного за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), нині лише 10% українців, які відчувають психічний або психологічний дискомфорт, звертаються до лікаря.

А от за розрахунками Міністерства охорони здоров’я України, психічні розлади можуть згодом проявитись у 15 млн українців, 3-4 млн з яких потребуватимуть медикаментозного лікування. Психічні проблеми можуть загострити й низку інших хронічних недугів у населення, зокрема, серцево-судинних, онкологічних хвороб та розвитку шкідливих звичок та залежностей.

БЕРЕЖІМО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я

Щоб уберегти ментальне здоров’я під час війни, психологи радять більше дослухатись до себе та максимально впорядкувати своє життя:
– фізичні вправи та режим сну: непомітно, але ефективно втримають «на плаву» психіку та не дадуть змогу їй пере­втомитись;
– книги, кіно та хобі: не позбавляйте себе речей, які приносять задоволення та заспокоюють;
– допомога іншим: навіть найменше волонтерство не лише принесе користь суспільству, а й допоможе почуватись потрібними під час трагічних подій;
– не залишайтеся сам на сам із переживаннями: поділіться почуттями з близькими. А у випадку появи клінічних симп­томів психічних розладів (безсоння, агресія, депресивні стани, тривожність, паніка) – зверніться до фахівця.

ДЕ ШУКАТИ ДОПОМОГУ

За даними МОЗ, від початку війни по психологічну допомогу звернулись уже понад 650 тисяч українців. Медики радять не відтягувати візит до психолога чи, за необхідності, психіатра.

Українці мають можливість отримати і безоплатну психологічну допомогу. Зокрема, Міжнародна організація з міграції заснувала програму психологічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Гаряча лінія психологічної допомоги для українців працює в Україні, Угорщині, Польщі, Чехії, Литві та Великій Британії. Консультації доступні українською, російською, англійською, арабською та бенгальською мовами.

Отримати допомога фахівця з ментального здоров’я можуть і діти – у межах спільного проєкту ЮНІСЕФ та Міністерства освіти та науки України «Поруч». Фахівці також консультують батьків дітей та учителів.