ЗНО у Дніпрі: кого і чому не пустили на цьогорічний іспит

ЗНО в цьому році традиційно почалося з української мови і літератури. У нашому місті його здавали близько 9 тисяч абітурієнтів. Тестування тривало 3 години, в кінці абітурієнтам видають чернетки — вони можуть вдома перевірити себе і приблизно зорієнтуватися, на скільки балів написали. Усього треба відповісти на 57 тестових запитань, останнє 58 – це власне висловлювання, за яке дають 20 балів. А от результати оголосять аж 15 червня. Але деяких дніпрян не допустили до здачі зовнішнього тестування.

«Під час цьогорічного ЗНО 10 абітурієнтів загубили паспорти та запрошення. Але якщо абітурієнт напише заяву до міграційної служби чи поліції стосовно втрати паспорту або його крадіжки, тоді цю людину допустять до ще одного складання ЗНО. 20 дітей видалили з аудиторії через користування мобільними пристроями», — розповідає директор регіонального центру оцінювання якості освіти Марина Горбенко-Хвастунова, передають «Деталі».

Для участі в додатковій сесії необхідно протягом 5 робочих днів з урахуванням дня проведення тестування подати до регіонального центру, у якому проходили реєстрацію, документ, що підтверджує причину неучасті в основній сесії та відповідну заяву. Детальніше про умови участі в додатковій сесії – у відповідному розділі.

 «Дуже багато дітей від хвилювання забули ручки. А потрібні саме гелеві, які потім коректно зчитає комп’ютер під час перевірки. Для такого випадку я принесла кілька додаткових. Згодом разом з учнями проаналізуємо чернетки і приблизно розберемося, хто скільки балів заробив», — розповіла «Вістям» викладач однієї зі шкіл Дніпра Оксана Сухоніс.

Хвилювання абітурієнтам додає і сама система – суворі правила перевірки, інспектори, дисципліна.

«Взагалі, я задоволена результатом. Але дуже хвилювалась. По літературі було дуже хитре питання по твору «Мартин Боруля», де кульмінацією можна вважати два епізоди, які вказані у двох різних підручниках», — розповідає абітурієнтка  Таїсія Калейнік.

Дівчина готувалась до ЗНО з викладачем додатково, по два рази на тиждень, а іноді і три. Сподівається, що останнє завдання – «Власне висловлювання» також написала добре і загалом розраховує на 180 балів.

Є і абітурієнти, які вже в дома в чернетках знайшли в себе 20, а то і тридцять помилок. Але говорити про остаточні результати без оцінювання «Власного висловлювання» ще рано.

«На мою думку, у цьому році ЗНО трохи легше саме у розділі література, але є непрості питання… Багато дітей додатково готувались з репетиторами, у нас були додаткові безоплатні заняття в рамках шкільної програми. І двічі на тиждень усі бажаючі могли розібрати складні теми», — каже Оксана Сухоніс.

Загалом в Україні складали ЗНО з мови та літератури 95,9 % від загальної кількості зареєстрованих. У 2016 році явка учасників на тестування з цього предмета становила 95,07 %.

«У завданні № 20 зовнішнього незалежного оцінювання з української мови запропоновано два ідентичні варіанти відповіді. Попри те, що правильні відповіді до завдань будуть оприлюднені лише завтра, інформую, що за висновками предметної фахової комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти наявність двох ідентичних варіантів у цьому завданні не впливає на вибір правильної відповіді, а отже, і на результат учасників», — прокоментував директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій

Мирослава Борхес