Перший чемпіон світу з важкої атлетики живе на Покровщині

Наприкінці вересня — початку жовтня в Германії відбувся Чемпіонат світу з важкої атлетики, в якому взяв участь і здобув золоту медаль та звання «Чемпіон світу» покровський спортсмен, майстер спорту міжнародного класу Микола Замфір.

ВЛАСНИМИ ­ЗУСИЛЛЯМИ

Змагання відбувалися у спортивному комп­лексі, в невеличкому прикордонному населеному пункті Хейнсхейм. Туди прибули 970 спорт­сменів різних вагових категорій з усіх куточків світу, і зокрема з нашої держави — десять учасників. Дніпропетровщину представляв покровчанин Микола Замфір, який штовхнув штангу в 130 кг. Збірна України виборола кілька нагород: одна золота медаль поїхала до Львова, інша — на Покровщину, ще два наших співвітчизники здобули срібні нагороди. Тобто, Україна показала себе на гідному рівні.

Однак дивує і надзвичайно хвилює той факт, що спортсмени нашої країни вимушені з власної кишені оплачувати поїздку і перебування на змаганнях. Інакше кажучи, держава жодним чином не долучається до забезпечення належних умов для власних атлетів, залишаючи їх напризволяще і сподіваючись на їхній «голий» ентузіазм. Так сталося і з Миколою Замфіром. Він самотужки шукав гроші на поїздку до Германії і сьогодні дякує численним друзям, які допомогли йому в цьому. Роботу спортсмен сьогодні знайти не може, та якби йому це навіть вдалося, то навряд чи б він подужав зібрати необхідну суму.

ПОСПРИЯТИ РОЗВИТКУ

Після карколомної перемоги на Чемпіонаті світу Микола Замфір не зупиняється на досягнутому і постійно тренується, готуючись до Всесвітніх спортивних ігор, які відбуваються раз у чотири роки і наступного про­йдуть у Новій Зеландії. Спортсмен, безумовно, покаже на змаганнях вищий клас. Проте знову ж таки гостре питання — фінансування відрядження представника України до Нової Зеландії, де він повинен найближчим часом забронювати та оплатити хоча б найдешевший номер у готелі, а останніх уже залишилося обмаль.

З Чемпіонату світу наш спортсмен привіз лише грамоту та медаль і жодних грошових премій. Тим більше, він не отримав матеріального заохочення від держави. Тож знову доведеться Миколі Замфіру ходити по спонсорах, кланятися і просити про допомогу. Бо він не заради власної пихи бере участь у змаганнях, а задля того, щоб дати приклад молодому поколінню.

А ще покровчанин прагне прославити свою малу батьківщину й Україну на цілий світ, а також довести, що наша країна багата на дужих, вправних, спортивних чоловіків. Можливо, прочитавши цей матеріал, знайдуться небайдужі люди, які зможуть надати фінансову підтримку спортсмену, тим самим посприяти розвиткові українського спорту.

ЯНА СІЛЕЦЬКА-ВАСИЛЬЄВА

Добавить комментарий