Анастасія Журавель: поклик серця молодої лідерки, що рухає Дніпро

У свої 18 років Анастасія – студентка Дніпровської політехніки, заступниця голови адміністрації у Молодіжній раді Дніпра та активна членкиня Молодіжного медіацентру. Її історія лідерства почалася з президентства в учнівському самоврядуванні і переросла у потужний громадський рух.

Анастасія розповіла про свій шлях від несподіваного обрання до реалізації проєкту з облаштування шкільного укриття під час повномасштабного вторгнення. Вона поділилася історіями волонтерства разом із родиною та пояснила, чому проєкт «Молодь Дніпра вражає» став для неї справою серця. Це інтерв’ю – про силу голосу молоді, її вплив на розвиток міста та про те, що справжня мотивація йде від «поклику серця».

— Можете коротко розповісти про себе, чим займаєтеся зараз і які напрямки вашої діяльності наразі є ключовими?

Я студентка Дніпровської політехніки, спеціальність – маркетинг. Громадською діяльністю займаюся понад три роки. Початок був з учнівського самоврядування – стала президенткою у 8 класі. У наступному освітньому закладі допомагала з самоврядуванням як наставниця.

Наразі я – заступниця голови адміністрації по роботі з учнями у Молодіжній раді Дніпра. У Молодіжному медіацентрі організовую та координую тренінги.

— Що стало поштовхом очолити учнівське самоврядування ще в 8-му класі?

Я завжди була активною: відмінницею, яка допомагала всім, пропонувала організовувати заходи. Спочатку сумнівалася, чи подаватися на посаду, але моя класна керівниця подала мою кандидатуру. Під час голосування підтримка вчителів і однокласників переконала мене рухатися далі. Це стало поштовхом долучитися до Молодіжної ради та допомагати молоді розкрити свій потенціал.

— Якими були ваші перші враження та виклики у цій ролі?

Було складно адаптуватися, я не знала, що робити. У першому навчальному закладі було складно комунікувати з адміністрацією – педагог-організатор часто не підтримував мої ідеї. Дистанційне навчання та початок повномасштабного вторгнення ускладнювали організацію заходів. Перший досвід навчив мене діяти в складних умовах, знаходити підтримку та навчитися долати вигорання.

          — Ви почали активно волонтерити на початку повномасштабного вторгнення. Які емоції пам’ятаєте з цієї діяльності?

Спочатку було важко: паніка, шок, невизначеність. Але плетіння маскувальних сіток і фасування харчових наборів давало відчуття важливості роботи. Навіть мінімальна допомога відчувалася цінною для військових. Ця діяльність підтримувала моральний дух і давала відчуття причетності.

— Ваш тато теж потужний волонтер. Наскільки його приклад вплинув на вас?

Мій батько активно займався благодійністю через фонд «Гумконвой»: з колегами вони збирали продуктові набори, павербанки та інше для військових. Його безкорислива допомога надихала мене долучатися, вкладати душу та робити все якісно.

— Розкажіть про проєкт облаштування шкільного укриття, який ви виграли через UPSHIFT.

Тривоги по 4–6 годин, діти кричать, енергія невивільнена. Побачила заявку UPSHIFT, знайшла ще двох однодумців – і ми подали ідею «Тихих ігор». Пів року бюрократії, зміна менторів і фондів, але ми добили. Купили пуфи, 50+ настільних ігор, проектор для мультфільмів. На відкритті якраз була тривога – діти спустилися і просто забули, що вона триває.

— Як на це відреагували адміністрація та учні?

Спочатку адміністрація скептично ставилася, але побачивши результат, почала підтримувати і включати проєкт у звітність. Учням дуже сподобалося: вони були в захваті від ігор і зон відпочинку, забуваючи про тривогу.

— Ви очолювали Молодіжний медіацентр, а тепер – заступниця голови адміністрації. Як змінилася ваша відповідальність?

Спочатку я працювала з учнями та пресцентром, займалася SMM і поширенням інформації про Молодіжну раду. Зараз до цього додалася робота з зовнішніми зв’язками та координація роботи пресцентру. Відповідальність зросла: я працюю з учнями, організаціями та медіа, допомагаючи поширювати інформацію про волонтерські та молодіжні ініціативи.

— Якими проєктами Молодіжної ради ви пишаєтеся найбільше?

Найбільше мені близький проєкт «Молодь Дніпра вражає», який висвітлює історії волонтерів і надихає інших долучатися. Також «Золота хвиля» визначав номінації, наприклад, від найкращого фотографа до водія тролейбуса. Ці проєкти допомагають молоді проявляти активність і підтримувати волонтерський рух.

— Що вас мотивує продовжувати громадську діяльність?

Мене мотивує відгук людей: коли бачиш щасливі обличчя, отримуєш слова подяки і розумієш, що зробив щось корисне. Це стимулює працювати ще краще і залучати нових людей.

— Як молодь впливає на розвиток міста сьогодні?

Молодь — рушійна сила міста. Вона відстоює свої інтереси, об’єднується для вирішення важливих питань і формує суспільну думку. Коли молодь активна, її голос чують, і вона реально змінює місто та країну.

— Чому важливо медійно підтримувати волонтерський та громадський рух?

Медіа допомагають протидіяти фейкам, поширювати корисну інформацію та залучати молодь. Соціальна реклама, конкурси та медійні проєкти показують приклади активності і мотивують інших долучатися.

—  Що порадите тим, хто хоче волонтерити, але не знає з чого почати?

Починати варто з пошуку організацій та ініціатив онлайн. Важливо обрати те, що цікаво саме вам. Найголовніше – бажання допомагати і вкладати душу у справу.

Дар’я Любарська