Майстриня з Дніпра робить справжні шедеври (фото)

Лялька-мотанка – один із найдавніших символів, який супроводжував наших предків сотні і навіть тисячі років. Такі ляльки уособлюють собою єднання поколінь. Майстриня з Дніпра Світлана Веселкова ексклюзивно «Вістям» розповіла про функції та правила виготовлення такої народної іграшки.

Світлана Веселкова

ЗАХОПИЛА ТЕМА

– Світлано, як давно займаєтеся створенням народної іграшки?

– 10 років. Я працюю у дитячому садку, й одного разу, готуючись до заходу на тему: «Відродження українських національних традицій», вивчала народну іграшку та обряди. З дітьми ми часто проводили такі заходи, тому дуже захопилася цим.

– Скільки часу витрачаєте на створення ляльки?

– Приблизно 2-3 години. Проте ляльку потрібно робити наодинці, щоб поруч нікого не було, навіть кота чи собаки. Тоді ви повністю сконцентруєтесь на виготовленні іграшки та на бажанні, яке вона має виконати. Адже ще наші предки вірили, що кожна лялька-мотанка може виконати певне бажання. Загалом вони іграшкові, щоб діти ними бавилися, але є й обрядові. Обряд – це певна робота, отже, і лялька виконує певну роботу.

– З часом Ваше хобі переросло у щось більше?

– Я продовжую працювати в дитячому садку. Віднедавна почала проводити різноманітні майстер-класи. Найближчим часом планую створити свій блог у соціальних мережах.

ляльки-мотанки_Веселкова

ПРАВИЛА ВИГОТОВЛЕННЯ

– Розкажіть про головні правила створення ляльки-мотанки.

– У кожної мотанки – свої кольори, навіть кількість обертів та вузлів. Серед головних правил виготовлення народної іграшки такі:
– усі ляльки мотаються тільки червоною ниткою;
– лялька повинна бути з натуральної тканини (раніше, зазвичай, це був льон);
– усі мотанки мають бути без обличчя, бо, виконуючи свою роботу, вони могли «видивитись» когось. Крім того, у будь-якій ляльці-мотанці є обереговий хрест – сакральний. У декого – він на обличчі. До речі, хрест також має свої кольори. Наприклад, червоний символізує чисту кров, щоб не було хвороб, пов’язаних із кров’ю; фіолетовий – колір мудрості; білий – чистоти; жовтий або золотий – колір Бога. На деяких ляльках немає сакральних хрестів, це може бути косинка, яка перехрещується, утворюючи хрест;
– мотанку не можна робити в середу, п’ятницю, неділю та під час посту. Її виготовляють наодинці з собою, починаючи від сходу сонця та до заходу.
Ця народна іграшка ніколи не робиться задля зла, тільки для добра, і в неї завжди щось просять (здоров’я, щастя, вдачу).

– А які є різновиди ляльок?

– Їх чимало. Наприклад, лялька-капустка. Вона робилась для того, щоб дівчина вийшла заміж. Її виставляли на вікно, щоб хлопці, які проходили повз, бачили, що в цьому домі виросла наречена. Чи лялька-нерозлучниця – хлопець і дівчина, в яких одна рука. Таку ляльку дарували на весілля для того, щоб чоловік та жінка були нерозлучні. Ці мотанки передавались із покоління у покоління. Є ще лялька «Кубишка-травниця», яка виготовляється з червоних та зелених ниток, тому що червоний – це кров, зелений – колір природи. Таку іграшку можна «поселити» в будинку, щоб повітря було чистим. Тільце цієї лялечки наповнене запашними заспокійливими травами. Важливо знати, що є ляльки, які можна дарувати, та є й такі, які роблять лише для дому. Завдання Берегині – зберігати спокій та благополуччя її власника.

НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЬ

«Наші предки навчились робити справжні шедеври із найпростіших речей. Це не тільки ляльки-мотанки, але й вишиті рушники, пісні, які й досі переспівують іноземці, посуд та вироби інших ремесел. Нам не слід про це забувати, вважаючи, що це не модно, а навпаки, відроджувати. Яка ж то буде країна, якщо українці не знатимуть своїх традицій та звичаїв?! Нам є чим пишатись!» – закликає Світлана.

АНАСТАСІЯ ЩЕРБАЧЕНКО
ФОТО З АРХІВУ СВІТЛАНИ ВЕСЕЛКОВОЇ