Зміни в мові: що про це думають мешканці Дніпра

21 лютого в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Останнім часом українська зазнала відчутних змін. Йдеться про 22 травня 2019 року, коли Кабінет Міністрів затвердив своєю постановою нову редакцію «Українського правопису», котра набрала чинності 3 червня того ж року. Журналіст «Вістей» поспілкувалася щодо цієї теми з тими, хто щоденно «працює з мовою».

Повернулися до традиції

Експерти, які працювали над новою редакцією «Українського правопису», зазначають, що розробили його на основі української традиції. Головна особливість – наявність варіативності в різних випадках уживання певних літер. Окрім того, пропонуються і нові правила написання слів, які узвичаїлись в українській мові.

«Головною вимогою правопису будь-якої мови є його логічність. Правила написання слів мають бути закономірними та послідовними. Тоді орфографія легко запам’ятовується та відтворюється за 10, 20, 30, 40 років після закінчення школи. Нові правила, внесені до «Українського правопису» 2019 року, виправляють багато логічних огріхів попередніх видань. Наприклад, звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: ін’єкція, траєкторія, об’єкт тощо. То чому раніше нас не дивувало слово проект? Лат. projectus, англ. project, нім. рrojekt. Відтепер проєкт відповідає загальному правилу, його написання й вимова логічні та послідовні. Також у новому правописі уникли подвійної йотації: пишемо фоє, Мая, Хаям замість фойє, Майя, Хайям тощо.

Крім того, спростилися правила написання зі словом пів (у значенні половина): завжди пишемо окремо: пів аркуша, пів Києва, пів яблука. Раніше у різних випадках пів писалося разом, через дефіс, з апострофом. Більш рег­ламентованими стали правила написання слів із першими часто вживаними іншомовними компонентами аудіо-, веб-, віце-, екс-, поп-, псевдо-, смарт- тощо. Такі складні слова від­тепер пишуться разом.

До того ж правописна комісія, яка працювала над удосконаленням українського правопису понад чотири роки, дала змогу мові повернутися на той рівень розвитку, коли вона ще не потерпала від тотального зросійщення та штучного уподібнення до російської. Тому зараз маємо варіанти вживання: любові та любови, Гете і Ґете, кафедра й катедра, ірій та ирій.

Кожну зміну правописна комісія ухвалювала колегіально, довго розмірковуючи та обговорюючи. На мою думку, деякі потрібні зміни, на жаль, не пройшли це «сито» обговорень та голосувань», – розповіла «Вістям» кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарної підготовки УМСФ в Дніпрі Ксенія Тараненко.

Вимога часу

Поділилася своїми думками й філолог Наталія Гейман. «Зміни в мові – явище природне. Мова – жива, рухома. Вона має відповідати вимогам часу. Якщо зміни якісні, то і людям зручно та зрозуміло, про що вони. Особисто у мене не виникло труднощів. Хіба що було трохи незвично зі словами «катедра», «етер», «проєкт». Хоча, як філологиня, я розумію ці трансформації. Мої ж колеги-журналісти важко звикають. Особливо це стосується вживання фемінітивів. Саме вони й викликають найбільше запитань. Власне, фемінітиви мають утворюватися там, де це доречно і не псує мову. Тобто, я не бачу критичних моментів у новій редакції «Українського правопису», – розповіла Наталія.

Думки ­містян

Отже, як стверджують фахівці, суттєво нова редакція правопису не повинна вплинути на пересічного громадянина. Журналіст «Вістей» вирішила це перевірити й провела онлайн-­питування серед жителів Дніпра. У ньому взяли участь люди різного віку – від студентів до пенсіонерів. Як наслідок, лише 8% опитаних позитивно ставляться до змін правопису, 19% – байдуже, 62% – негативно, а 11% зазначають, що взагалі не чули про нові правила.

На запитання: «Як Ви ставитесь до фемінітивів?» лише 20% відповіли, що «за», 52% – проти і 28% – байдуже. Нагадаємо, фемінітиви – це слова жіночого роду, альтернативні або парні до слів чоловічого роду, що вживаються на позначення професій, посад, видів діяльності, соціального статусу жінок (авторка, редакторка, посадовиця, фахівчиня тощо).

До запозичених слів лише 6% опитаних ставляться негативно, 94% – позитивно. Також ми поцікавилися, чи варто в нашому місті проводити заходи до Дня рідної мови. 40% опитаних стверджують, що «так», 20% – «ні» і 40 % – байдуже.

Марина Положай,

фото torange.biz