Дошкілля під землею: як працюють садочки прифронтових Запоріжжя, Мелітополя та Дніпропетровщини

Бетонні бункери за мільярди чи вихователі, які самі приходять додому до малюків? Поки Запоріжжя готується занурити дошкілля на глибину 7 метрів, сусідня Дніпропетровщина вже два роки тестує гнучкі формати: від мережевої співпраці шкіл і садочків до педагогічного патронажу.

Редакція «Вісті Придніпров’я» спільно з «РІА Південь» проаналізувала, чому в Кривому Розі очною освітою охоплено 9 тисяч дошкільнят, а в Запоріжжі – лише шість. І ще 10 тисяч дітей досі чекають на очну дошкільну освіту.

Чи врятують підземні садочки освіту прифронтових міст, чи майбутнє за мобільними рішеннями – розбираємось у матеріалі.

Садочки на паузі на початку великої війни

Дитячі садочки на Дніпропетровщині відновили роботу з 2023 року після повномасштабного вторгнення, а в Запоріжжі з 2025 року, але вже в новій реальності — з укриттями, тривогами та навчанням під землею.

ВПО з Мелітополя пам’ятають, як одразу після виїзду з окупації, їх привозили на площадку «Епіцентру», а потім – розвозили у дитячі садочки Запоріжжя.

Тоді дошкільна освіта у прифронтових містах – зупинилась. Дитсадки перетворилися на гуманітарні хаби та прихистки для тих, хто тікав від окупації та обстрілів. Освітяни стали волонтерами: вони готували їжу, облаштовували спальні місця та надавали допомогу.

 

Директорка Департаменту освіти і науки ЗОДА Олена Казаннікова згадує, що мережу закладів вдалося зберегти, але формат роботи змінився докорінно:

«Заклади дошкільної освіти до переходу на очний формат працювали виключно в дистанційному форматі. Ми розуміємо, наскільки це незручно, тому що (батькам, авт.) треба утримувати увагу дитини», – каже Олена Казаннікова.

У той період батьки опинилися перед складним вибором. Державні садки працювали онлайн. А приватні заклади, які пропонували очне перебування до обіду, коштували до 10 тисяч гривень на місяць. ВПО з Мелітополя розповідають – для них це були непідйомні гроші.

ВПО з Мелітополя Діана Коваленко, згадує як важко було у чужому місті шукати роботу та житло без очного дитячого садочку:

«Дуже було проблематично: садочки (державні, авт.) взагалі не працювали. Чоловік на роботі, я завжди одна з дитиною. Бабусі, дідусі залишились вдома у Мелітополі, не можуть допомогти. Знайшли приватний садок, але там лише до обіду – ні на роботу піти, нічого».

Що придумали мелітопольці

Поки Запоріжжя шукало рішення, релоковані громади почали впроваджувати нові форми освіти. Прикладом став Центр розвитку дитини «Черешенька» для малечі з окупованого Мелітополя.

Спочатку це були безкоштовні заняття двічі на тиждень по три години. Так у 2023 році відкрився Освітній ХАБ – маленький кабінет в гуманітарному хабі «Саме тут». Але попит зростав – батькам-переселенцям потрібно було виходити на роботу.

Завдяки підтримці Мелітопольської міської ради та грантам від ЄС та Німеччини (GIZ Ukraine), у вересні 2025 року у Запоріжжі відкрилась «Черешенька»:

«Ми не могли зробити звичайний дитячий садок, тому що там є певні вимоги до будівлі. У нас немає таких приміщень, вони всі залишилися на тимчасово окупованій території. Тому зробили саме Центр розвитку дитини. Тут більше необмежені рамки організації і освітнього середовища», – розповідає начальниця Управління освіти Мелітопольської міськради Олена Тюріна.

Тут дітей годують та впроваджують стандартну освітню програму державних закладів. Фактично центр врятував переселенців з Мелітополя від безробіття.

Досвід Дніпропетровщини

Цікаво, що на Дніпропетровщині також експерементують з форматами дошкільної освіти. Тут очне навчання для дошкільнят стартувало ще у 2023 році.

Та ще коли садочки були офіційно зачинені, у Кривому Розі вихователі самі приходили до дітей додому. Все щоб малеча не втрачала соціалізацію. Цей формат називається – педагогічний патронаж для дітей раннього віку.

Окрім цього, у Кривому Розі працюють:

• 10 філій дитячих садків на базі гімназій та ліцеїв, які використовують їхні укриття;
• короткотривалі групи – від двох до чотирьох годин, які охоплюють майже тисячу дітей;
• центри педагогічного партнерства, які відвідують діти разом із батьками – від 6 місяців до 3 років.

Загалом у місті працює 118 закладів дошкільної освіти, які відвідують майже 9 тисяч дітей із повним днем перебування.

І ще одна і дуже суттєва різниця із Запоріжжям – Дніпропетровщина віддаленіша від лінії бойового зіткнення. Тож діти навчаються і в наземних приміщеннях дитячих садочків. І тільки у випадку повітряної тривоги спускаються в укриття.

«Коли лунає повітряна тривога, кожен знає свою роль: хтось допомагає дітям вдягатися, хтось супроводжує їх, хтось відкриває укриття чи вмикає генератор. Така командна робота дозволяє провести евакуацію швидко і без паніки», – розповідає Ольга Юзепчук, директорка Криворізького закладу дошкільної освіти №79.

А от у Жовтих Водах ситуація хоч і менш напружена, ніж у великих прифронтових містах, втім повітряні тривоги тут так само стали частиною щоденного життя.

Повернення до очного формату стало можливим лише після облаштування укриттів. Сьогодні вони є в кожному садочку громади.

«У 2023–2025 роках за кошти громади облаштували укриття в кожному садочку. На це було виділено понад 4,6 мільйона гривень. Сьогодні це вже не просто підвали, а сучасні освітні простори — з зонами для ігор, навчання, відпочинку, із запасами води, їжі, аптечками», – каже Людмила Цюпа, в.о. начальника відділу освіти.

Наразі в громаді функціонують 11 дитячих садочків, які відвідують сотні дітей, зокрема й внутрішньо переміщені родини.

«Ми прийшли в садочок, коли дитині було два з половиною роки. І вибір був пов’язаний саме з наявністю укриття. Я спеціально приходила, дивилася, як воно облаштоване, спілкувалася з вихователями — і тільки після цього прийняли рішення», – розповідає Олена Проненко, мама вихованки.

Водночас самі заклади пройшли складний шлях адаптації — від повної зупинки до створення безпечного простору фактично з нуля.

«Війна змінила наші пріоритети, але не змінила цінності. Ми розуміли, що садочок має стати острівцем безпеки і психологічного комфорту для дітей. Коли постало питання укриттів, ми не до кінця розуміли, з чого почати. Але, як то кажуть, очі бояться, а руки роблять. І ми почали діяти», – згадує Любов Стовбун, в.о. директорки садочка.

У створенні укриттів брали участь не лише підрядники, а й сам колектив закладу. Заклад працює у звичному для дітей режимі — із повним днем перебування та харчуванням.

Вихід на очне навчання у Запоріжжі

У Запоріжжя почали відкривати державні дитячі садочки лише з вересня 2025 року.

Директорка Департаменту освіти і науки ЗОДА Олена Казаннікова зазначає – станом на 2026 рік з 200 закладів дошкільної освіти – очно працює три четверті (тобто приблизно 150 садочків).

Відрізняються і умови навчання: у Запоріжжі малеча взагалі не має покидати укриттів державного садочку. Адже боєприпаси долітають до міста, розташованого за 20 км від лінії фронту, за лічені хвилини.

У Запорізькій області 94 дитячі садочки пошкоджені російськими обстрілами.

Підземні садочки – це рішення?

Зараз у Запоріжжі та області тільки 6 тисяч із 16 тисяч дітей охоплені змішаною формою освіти. Одна тисяча дітей взагалі не відвідують жоден заклад, ще близько 9 тисяч – навчаються дистанційно. Місць у дитячих садочках – не вистачає.

Рішення знайшли – на глибині 7 метрів під землею. Наслідуючи приклад «підземних шкіл», у Запоріжжі створять перші в Україні «підземні садочки».

Амбітний план  побудувати 10 ПРУ (протирадіаційних укриттів) для садочків до кінця 2026 року.  Кожен розрахований на 100 дітей. Вартість одного об’єкта – близько 120-130 мільйонів гривень. Але вартість ймовірно ще збільшиться через подорожчання палива, зазначає голова ЗОВА Іван Федоров.

«Наразі ми чекаємо на фінансування по лінії Міністерства освіти. Вже пройшли засідання комісії, які відібрали пріоритетні дитячі садочки по всій державі».

Технічні характеристики майбутніх садочків вражають. Підрядники запевняють, що вони витримають навіть радіаційну загрозу.

У цей же час Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Україні перевіряє завищення у кошторисах 9 підземних шкіл. Слідство вважає, що підрядники значно завищали вартість будівельних матеріалів. Перевірка триває.

Тетяна Потоцька, Наталья Чайка
фото, відео авторів

Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту “Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції”, який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4 Reconstruction». Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи.