«Кожен врожай – це продовження життя»: відверта розмова з фермеркою Лідією Шандибою
Лідія Шандиба з села Могилів уже багато років працює на землі, продовжуючи справу, яку колись розпочала разом із чоловіком. Після його смерті вона взяла на себе всі обов’язки господарства і сьогодні самостійно обробляє поля, планує посіви та збирає врожай. У розмові пані Лідія розповіла про труднощі першого року фермерства, важливість власного обладнання, виклики, з якими стикаються малі фермери, і чому любов до землі та терпіння стають головними інструментами для успішної роботи на полі.
Як ви стали фермеркою і що спонукало обрати саме цю справу?
Фермерство для мене завжди було сімейною справою. Разом із чоловіком ми поступово розвивали господарство, починаючи з невеликих ділянок та допомоги на полях. Поступово це переросло у власне господарство, яке стало нашим життям. Після втрати чоловіка мені довелося взяти на себе всі обов’язки, і фермерство стало не просто роботою, а способом продовжити наше спільне діло і підтримати землю та громаду.
Яким був ваш перший рік у фермерстві – які були труднощі та відкриття?
Перший рік був дуже складним. Найбільше труднощів викликало придбання власного обладнання та навчання його експлуатації. Ми багато експериментували, щоб зрозуміти, які культури краще підходять для нашої землі. Саме тоді я навчилася планувати роботи, розподіляти час і ресурси, а також вчитися на власних помилках. Це був рік, який навчив мене терпіння і відповідальності.
Чи переймали ви досвід у інших фермерів або навчалися самостійно?
В основному навчалися самостійно. Звісно, іноді консультувалася з більш досвідченими колегами, але більшість знань прийшла з практики – з роботи на полях, роботи з технікою та вирішення щоденних проблем. Кожен сезон приносив нові уроки і відкриття.
Які культури або тваринництво ви вирощуєте і чому саме вони?
Я обираю ті культури, які добре підходять до нашого регіону і ґрунтів, а також забезпечують стабільний врожай. Вони дозволяють ефективно використовувати землю і підтримувати господарство на плаву. Для мене важливо, щоб продукція була якісною і корисною для людей.
Який ваш типовий день під час сезону?
День починається рано, з обходу полів та перевірки техніки. Потім я контролюю посіви, організовую збір урожаю та планую роботи на наступний день. Частина дня проходить на полі, частина — в обліку та плануванні. Кожен день насичений, але мені важливо все робити власноруч і слідкувати, щоб роботи були виконані якісно.
З якими труднощами стикаєтеся найчастіше – погодні умови, техніка, ринок?
Найбільші виклики – це погода, бо від неї безпосередньо залежить врожай. Також виникають труднощі з технікою, поломки трапляються часто, і доводиться швидко шукати рішення. Ринок теж непередбачуваний – ціни на продукцію можуть коливатися, а збут не завжди легкий.
Чи допомагає сім’я чи команда на господарстві, і як ви організовуєте роботу?
Так, у мене є син і дочка, і вони активно допомагають у господарстві разом зі своїми сім’ями. Кожен має свої обов’язки: хтось займається полями, хтось – технікою та логістикою. Ми плануємо роботи за сезонами та днями, щоб усе виконувалося ефективно, і при цьому кожен розумів свою відповідальність. Завдяки спільній роботі родини господарство функціонує злагоджено, навіть у складні періоди, і це дає мені велику підтримку та спокій.
Яка техніка або інструменти для вас сьогодні є найважливішими?
Найважливішими залишаються трактори, посівні агрегати та комбайни. Вони дозволяють ефективно працювати на полях, економлять час та сили, а також зменшують ризики втрати врожаю через простій.
Як ви оцінюєте стан аграрного ринку для малих фермерів сьогодні?
Ринок складний, особливо для малих фермерів. Високі ціни на техніку та матеріали, непередбачувані закупівельні ціни на продукцію і погодні ризики роблять роботу непростою. Проте, попит на місцеву продукцію залишається стабільним, і це дає можливість вести господарство та розвиватися.
Як війна або економічна нестабільність вплинули на вашу роботу?
Війна створила додаткові виклики – від зміни цін на продукцію до проблем з постачанням матеріалів та обладнання. Проте я навчилася адаптуватися: планую закупівлі заздалегідь, оптимізую витрати і працюю максимально ефективно, щоб врожай був збережений і господарство залишалося стабільним.
Чи впроваджуєте ви нові технології – наприклад, цифровий облік полів або автоматизацію?
Поки що використовую базові методи цифрового обліку та планування посівів. Повна автоматизація ще не реалізована, але я цікавлюся новими технологіями і поступово планую впроваджувати їх, щоб робота була ефективнішою і менш трудомісткою.
Які зміни у фермерстві ви б хотіли бачити у своєму регіоні найближчі 5 років?
Було б добре мати доступ до дешевших ресурсів і техніки, державної та регіональної підтримки, а також більше програм навчання для малих фермерів. Також хотілося б, щоб цифрові технології стали доступнішими, адже це може суттєво полегшити роботу та підвищити ефективність господарств.
Що вас надихає продовжувати працювати у фермерстві навіть у складних умовах?
Мене надихає любов до землі, до своєї роботи і бажання продовжити справу, яку ми з чоловіком почали разом. Кожен врожай, кожна доглянута ділянка – це відчуття того, що життя продовжується, а наша праця корисна людям.
Яке ваше головне правило або порада для тих, хто тільки планує почати власне господарство?
Починайте поступово, плануйте ресурси та навчайтеся на власному досвіді. Любов до землі, терпіння та готовність долати труднощі – це головні складові успіху. Фермерство потребує багато зусиль, але приносить величезне задоволення і сенс у житті.
Ірина Ковальова,
Фото: з особистого архіву Лідії Шандиби
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
