Життя у новій громаді: самоорганізація, взаємодія, підтримка
Марина Маціяка приїхала до Жовтих Вод із Донеччини разом із чоловіком, донькою та матусею. Їхнє село Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району у перші дні повномасштабного вторгнення опинилось у зоні активних бойових дій. Тож вирішили терміново виїжджати.
Із 6-ї до 7-ї години ранку, поки сталося невелике затишшя, швидко зібрали документи й мінімум речей (які помістилися в автівку) і поїхали у невідомість. Куди – ще не знали, аби подалі від обстрілів. Перший прихисток знайшли у селищі Межова на Дніпропетровщині, а за тиждень волею долі потрапили до Жовтих Вод. Тим часом рідне Степне вже було окуповане російськими загарбниками…
У Жовтих Водах ВПО самоорганізуються для активної діяльності
Марина – не з тих, хто пасує перед труднощами. Активна та небайдужа жінка швидко освоїлася на новому місці та розпочала допомагати іншим людям. Щоб об’єднати земляків та охопити їх увагою, разом із Наталею Єкіль та Людмилою Ілієнко організували спільноту Волноваського району в Жовтих Водах. Спочатку вона об’єднувала 80 сімей, зараз – уже 154 (це понад 300 людей). Завдяки співпраці активістів спільноти із Центром підтримки ВПО Волноваського району «Пліч-о-пліч» у місті Дніпро внутрішньо переміщені особи мали змогу отримати допомогу у вигляді продуктових і гігієнічних наборів. Також були організовані зустрічі з юристами та психологами громадських і благодійних організацій, надавалася інша необхідна допомога. Згодом Марину Маціяку обрали секретарем Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при виконавчому комітеті Жовтоводської міської ради.
«Ця рада створена для захисту інтересів ВПО в громаді та допомоги їм адаптуватися на новому місці, — розповідає Марина. — Рада тісно співпрацює з місцевою владою та громадськими організаціями. Її діяльність різнопланова. Якщо коротко: ми виявляємо проблемні питання ВПО та допомагаємо знаходити оптимальні рішення. Важливо, щоб люди могли адаптуватися, соціалізуватися та знайти в собі сили пережити складні часи. Зокрема, щоб вони отримували соціальні виплати, медичну допомогу, освіту для дітей, юридичні та психологічні консультації, інші необхідні послуги, а також долучалися до заходів, які об’єднують переселенців і місцевих мешканців. Ми створили спільноти в соціальних мережах, де поширюємо корисну інформацію та проводимо опитування для визначення актуальних потреб. Співпрацюємо з Управлінням праці та соціального захисту населення».
Потрібно вийти з «бульбашки»
Марина Маціяка – одна із 317 ВПО, які зараз мешкають у п’яти місцях тимчасового проживання (МТП) Жовтоводської громади, облаштованих на базі дитсадків, гуртожитків та медустанови. Будівлі були реконструйовані та відремонтовані переважно завдяки коштам громадських організацій та благодійних фондів.
За підтримки БФ «Право на захист» у МТП Марини була організована ініціативна група, яку вона й очолила. Згодом стала фасилітаторкою ГО «Десяте квітня». На Донеччині жінка працювала вчителькою із трудового навчання. Її вміння та здібності стали у пригоді під час проведення майстер-класів із рукоділля для дорослих та дітей. Марина допомагає ВПО та постраждалим від війни особам.
«Коли люди приїжджають у нову громаду із зони бойових дій, вони зазвичай перебувають у стресі, — зазначає Марина. — Тому дуже важливо залучати їх до різних заходів. І ми спостерігаємо, що поступово вони починають виходити зі своєї «бульбашки»: залишають свої кімнати, виходять за межі гуртожитку, відкривають для себе світ. І він виявляється не таким небезпечним і чужим, як здавалося. Адже поруч є добрі люди, з якими можна поспілкуватися, прогулятися. Тому ми, образно кажучи, «висмикуємо» людей із їхніх МТП. Організовуємо роботу так, щоб заходи, майстер-класи та інформаційні сесії відбувалися не лише в МТП, а й в інших локаціях. Запрошуємо місцевих мешканців, спілкуємося, налагоджуємо дружні стосунки. І наші ВПО починають нове життя!»
Історія Марини Маціяки — це приклад сили, небайдужості та здатності знаходити світло навіть у найтемніші часи. Попри власні випробування, вона не лише змогла адаптуватися до нових умов, а й стала опорою для сотень інших людей. Її діяльність засвідчує: згуртованість, підтримка та людяність здатні змінювати життя на краще навіть у найскладніших обставинах.
Співпраця ВПО, міської ради та громадських організацій – на користь усім
Важливе значення для людей, які облаштовуються на новому місці, мають умови проживання. У гуртожитку Марини зараз проживають 117 ВПО. Активні бойові дії наблизилися до Дніпропетровщини, тож нещодавно була евакуація із Синельниківського району. Перевезти людей подалі від лінії фронту взялася ГМ «Пролісок». Ця ж організація суттєво допомогла побутовою технікою та меблями. Ремонт двох поверхів забезпечила МОМ. Мешканці гуртожитку вдячні за комфортні умови благодійникам, а також директору закладу Віктору Цигану, завідувачу відділення Олександру Шокотьку, коменданту Галині Янчий, місцевій владі. У двокімнатному блоці проживають 4-6 людей, є умивальник, душ, туалет. На поверсі – 2 кухні. Є можливість користуватися холодильниками, електроплитами, пральними машинами, мікрохвильовими печами та кімнатами для сушіння білизни. На першому поверсі мешкають маломобільні люди. Важливо, що панує дружня атмосфера. Регулярно приїжджають представники ГО та БФ, які надають психологічну та юридичну допомогу, проводять цікаві та корисні заходи.
Жовтоводським ВПО надають підтримку УВКБ ООН (Агентство ООН у справах біженців), ГО «Десяте квітня», БФ «Право на захист», БФ «Карітас», ГМ «Пролісок», МОМ, Польська гуманітарна акція, IRC, ГО «Донецька обласна організація осіб з інвалідністю», БФ «Янголи спасіння» та інші.
Почуваються у тиші та спокої
Наталя Сторчак – мешканка Жовтоводської громади, яка щиро переймається питаннями ВПО. Адже з перших вуст знає, що таке виїзд із рідних домівок під обстрілами та адаптація на новому місці. Наталя працює комендантом у МТП, облаштованому на базі реконструйованої будівлі колишнього дитсадка.
«У нас проживають 35 ВПО, – розповідає Наталя, проводячи мініекскурсію. – Люди приїжджають у стресовому стані. Адже їдуть невідомо куди… І коли починають заселятися, обживатися, то більше відкриваються, адаптуються. Переважно у нас живуть пенсіонери, дохід яких не дає змогу орендувати житло. Тому наявність МТП – це дуже важливо для них. Бачте, яка у нас територія – павільйони, лавочки, багато зелені. Тихий район, затишок. У будівлі є санвузли, кухня, зала, де проходять різні заходи. Нам навіть надали спортивне обладнання, різні тренажери».
«Я жила у передмісті Донецька, – ділиться мешканка цього МТП Валентина Богданова. – У 2015 році отримала поранення внаслідок обстрілу градами. Уламок просто прилипнув до руки, і одяг не захистив… (Демонструє шрами.) Волею долі опинилася у Жовтих Водах. Радію, що в мене є власна кімната, де я безкоштовно проживаю».
Наталя Слоутіна із Торецька та Марія Поставнича з Лозової – тепер сусідки та подруги. «Звісно, сумуємо за рідними містами, але маємо тут усі умови для нормального життя, – кажуть жінки. – Знайшли нових друзів. Почуваємося у тиші та спокої…»
Жовтоводська громада приймає ВПО з 2014 року
Ольга Зайцева, головний спеціаліст відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян, осіб з інвалідністю та ветеранської політики УПСЗН, розповідає:
«Перші ВПО з’явилися у Жовтоводській громаді ще у 2014 році. У той період у гуртожитку одного із закладів освіти був здійснений ремонт за кошти Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ та створені умови для проживання 50 осіб. Станом на 24 лютого 2022 року у нас було зареєстровано 465 ВПО. Із початком повномасштабного вторгнення ця кількість значно збільшилася. Станом на 01.01.2023 – 5 563 особи, а на 19.03.2026 – 6 820. Іще більше людей пройшли через нашу громаду, так би мовити, транзитом. Вони навіть не встигали реєструватися. Особливо у перші дні повномасштабної війни.
Перелік об’єктів, які використовуються в нашій громаді як МТП, періодично змінюється.Зараз їх п’ять, вони офіційно внесені до переліку МТП Дніпропетровської області та користуються великим попитом.
Надають прихисток для ВПО і місцеві мешканці у власних оселях, та отримують компенсацію витрат відповідно до законодавства. Наприклад, станом на 01.01.2025 402 жовтоводських власники житла надали прихисток 789 ВПО.
Зауважимо, що у Жовтих Водах не здійснюється будівництво нового житла. Житловий фонд поповнюється хіба що за рахунок квартир, вилучених у комунальну власність громади за рішеннями суду. Минулого року за рахунок благодійної допомоги в межах договору про спільну благодійну діяльність між Жовтоводською міською радою та МБФ «Карітас України» відремонтовано 12 житлових квартир, які поповнили Фонд житла для тимчасового проживання та будуть розподілені між потребуючими ВПО».
Потреба у тимчасовому житлі залишається високою
На жаль, війна в Україні триває. Щодня люди змушені залишати рідні домівки… Дніпропетровщина входить до трійки областей, які приймають найбільшу кількість ВПО. А отже, в області і, зокрема, в Жовтоводській громаді, є велика потреба в облаштуванні нових МТП. Тому дуже важливо, щоб реконструкція та ремонти будівель, які можуть бути використані як МТП, тривали і надалі.
Авторка: Олена Кубарєва,
фото авторки та з архіву Марини Маціяки
Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту “Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції”, який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4 Reconstruction». Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи.
